Дата публікації:
Публікація:
Сьогодні, без перебільшення, сфера інформаційних технологій є одним із головних драйверів економіки нашої країни. Вона займає третє місце за обсягом експортної виручки і поступається за цим параметром лише таким “класичним” індустріям, як агро і металургія. Однак подібне досягнення – не миттєвий результат, а наслідки десятків років кропіткої роботи великої кількості людей.
Україна може багато чого запропонувати світу, як би не було зараз прикро скептикам. І особливо це стосується найбільш проривних сфер: штучний інтелект, машинне навчання, нейронні мережі, віртуальна і доповнена реальність, а також низки інших технологій, заснованих на Data Science.
Вітчизняна сфера інформаційних технологій уже відійшла від поняття “аутсорсинг”, надаючи своїм клієнтам комплексні готові рішення для цифрової трансформації бізнесу і впровадження нових технологій.Україна – один з лідерів за кількістю та якістю розробників в Центральній та Східній Європі та займає провідні позиції у світі за чисельністю сертифікованих ІТ-фахівців. І звичайно, наші кваліфіковані розробники високо цінуються у світі, на них є попит, що сприяє деякому відтоку кадрів. Однак зараз не можна називати цей відтік істотним. Дійсно, у 2014–2015 роках помітна кількість розробників перебазувалася в інші країни, але основним мотивом для цього став далеко не рівень заробітної плати. Більшість програмістів їхали в пошуках стабільності, соціальної захищеності, кращого життя для себе і близьких – тобто всіх тих речей, які могли здаватися недосяжними в Україні в короткостроковій перспективі. Важливо відзначити, що багато фахівців все ж таки повернулися до рідної країни. Для розвинених країн трудова міграція стала звичним явищем. Міграція, незважаючи на очевидні мінуси, має і ряд позитивних моментів. Наприклад, наші фахівці можуть отримати хороший міжнародний досвід, вони повертаються з багажем унікальних знань, які вкрай корисні для української ІТ-галузі, вбирають зовсім іншу корпоративну культуру, глобальний mindset і розвивають підприємницькі навички. Брак таких знань, якостей і досвіду – це тема, про яку говорять не тільки в індустрії інформаційних технологій, а й в Україні в цілому. Так що не варто називати “витік мізків” якимось викликом для галузі. Швидше, це природний процес для глобалізованого світу, невід’ємною частиною якого є ІТ. Індустрія ІТ в нашій країні унікальна тим, що розвивалася не завдяки, а всупереч. Уже надходять позитивні сигнали від перших осіб уряду, деякі внутрішні регуляторні бар’єри, що заважали розвитку галузі, поступово забираються (завдяки тій самій увазі перших осіб до її проблем). Незважаючи на всі успіхи на світовій арені, ІТ-індустрії, як й іншим галузям, не вистачає якісної промоції України як країни, з якої можна і потрібно вести бізнес. Поки що просування бренду ‘made in Ukraine’ здебільшого залишається ініціативою приватних осіб. Через брак альтернатив гравцям ринку вкрай важливо об’єднати свої ініціативи в цьому напрямку.
Гарним прикладом такої синергії зусиль є Український дім у Давосі, що працював під час WEF-2018 та зміг продемонструвати світові, що Україна – це інноваційна екосистема, що бурхливо розвивається, в рамках якої можна знайти як хороших бізнес-партнерів, так і можливості для інвестицій.Декілька днів представники компаній – членів асоціації “ІТ Ukraine” – Ciklum, Eleks, EPAM, Innovecs, Intellias, N-iX, PwC і SoftServe – працювали разом на авторитет і репутацію країни, української ІТ-індустрії та кожної компанії, підтримуючи один одного. Вони отримали можливість говорити зі світовим споживачем від імені всієї галузі, і були помічені та почуті. Більш ефективної та цільової участі в ІТ-асоціації, яка виступила об’єднуючим фактором, і уявити складно. Консолідація всіх зусиль у формуванні правильного позиціонування України – ось те, чого дійсно не вистачає галузі. Проте не варто забувати, що робота над іміджем країни – це марафонський забіг. Так, ми взяли добрий старт, та перед нами ще велика і довга дистанція. Оригінал матеріалу розміщено на Mind.ua
