За понад чотири роки повномасштабної війни технологічний бізнес навчився працювати під обстрілами, переносити офіси, втрачати людей, шукати нові ринки та підтримувати армію. Єдине, чого він досі не призвичаївся – працювати в умовах постійної регуляторної невизначеності. І саме вона сьогодні коштує економіці значно дорожче, ніж здається.
Асоціація IT Ukraine має конкретні пропозиції щодо формування Плану пріоритетних дій Уряду і вже звернулася до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького та Міністерки цифрової трансформації України Оксани Ферчук з переліком ініціатив, які принципово важливі для розвитку індустрії та посилення економіки країни в цілому.
ІТ-індустрія – це понад 6,6 мільярда доларів США експорту (41,6% усього українського експорту послуг без урахування компаній, які працюють в defence напрямку), понад 50 мільярдів гривень податків і близько 305 тисяч висококваліфікованих фахівців, які напряму чи опосередковано підтримують ще сотні тисяч робочих місць у суміжних галузях.
Сильна ІТ-індустрія прямим чином впливає на технологічність всіх без винятку українських секторів економіки, додає їм стійкості та навіть здатності зростати навіть у кризових умовах. Так, за даними дослідження «Код економіки», галузі що активно цифровізувалися до повномасштабного вторгнення, зросли майже на 20% – тоді як менш цифровізовані лише на 4,7%.
Прогнозованість – одна з головних умов розвитку української ІТ-індустрії за умов сучасного глобального ринку. Тож важливо враховувати, що більшість міжнародних контрактів в технологічній сфері з українськими ІТ-компаніями укладають на 12-24 місяці, і перше питання замовника звучить просто: чи працюватиме ця команда з ним через рік? Якщо гарантій немає, контракт дедалі частіше оформлюють через Польщу, Велику Британію чи іншу юрисдикцію. Команда залишається в Україні, а валютна виручка, податки та інвестиції поступово “мігрують” за кордон. Цей процес уже почався. І його причина – не зарплати і не податки, а регуляторна невизначеність, якої можна уникнути навіть в часи війни.
За останні роки ми побачили просту закономірність: коли бізнес залучають до розробки правил – вони працюють. Коли правила пишуться без бізнесу – їх доведеться переписувати.
Реалізація WINWIN 2030, розвиток Дія.City, підтримка технологічного експорту, кібербезпеки, розвиток штучного інтелекту та цифровізація оборонного сектору стали предметом першої масштабної зустрічі ІТ-екосистеми з новою Міністеркою цифрової трансформації Оксаною Ферчук та заступницею міністра Наталею Денікеєвою. Важливо, що більшість із цих напрямів збігаються зі стратегічними пріоритетами, які вже окреслила нова команда Міністерства.
Український ІТ-бізнес очікує послідовної державної політики, відкритого діалогу та правил, за якими можна планувати розвиток не на кілька тижнів, а на роки вперед.