«Killhouse» — український тактичний екшн режисера Любомира Левицького, який творці називають першим в Україні фільмом такого жанру з використанням FPV-дронів як частини кінозйомки. До роботи над стрічкою залучали військових і ветеранів, щоб точніше передати реалії сучасної війни. Для зйомок на виїзних локаціях команда проєкту використовувала супутниковий інтернет від Adaptis.
Adaptis, українська технологічна компанія та член IT-Асоціації, забезпечила команду українського тактичного екшну Killhouse супутниковим інтернетом для роботи на виїзних локаціях, де стабільний зв’язок був важливим для координації, передачі матеріалів і безперервності знімального процесу, де супутниковий інтернет є частиною історії
Якщо українські спецоперації вже зараз сприймаються як приклад нестандартного мислення й точного виконання, то в технологічних рішеннях відбувається щось подібне. Ця війна дуже виразно показала важливу українську рису: ми вміємо швидко адаптуватися, знаходити практичні рішення і працювати ефективно навіть тоді, коли бракує ресурсів і готової інфраструктури. Adaptis — один із прикладів саме такого підходу: не ускладнювати, а дати рішення, яке справді працює в польових і нестандартних умовах.
Тому партнерство з Killhouse було для нас органічним. Творці фільму позиціонують його як перший український тактичний екшн, у якому FPV-дрони стали частиною кінозйомки, а до роботи над стрічкою долучилися військові з бойовим досвідом, щоб передати сучасну війну без декоративності. У такому проєкті зв’язок — уже не технічний фон, а частина знімального процесу: він тримає команду в одному темпі, дає змогу швидко переглядати матеріал, працювати з плейбеком, графікою, pre-viz і VFX просто на локації. Саме така безперервність робить можливими складні зйомки в польових умовах, де час, координація і швидкість рішень напряму впливають на результат. Ми раді, що наше рішення допомогло команді зберігати цей темп і не втрачати керованість процесом там, де звичайна інфраструктура не дає стабільної опори.
Технологічно участь Adaptis у проєкті Killhouse складалася з двох частин.
Перша — робоча. Ми забезпечили знімальну групу супутниковим інтернетом для виїзних локацій, де мобільний зв’язок був відсутній або працював нестабільно. Для цього використовувалися два комплекти Starlink Gen3. Вони були потрібні команді для практичних задач під час зйомок і вже на етапі постпродакшену: Zoom-зустрічей із партнерами, передавання плейбеків і дейліків, синхронізації між департаментами, а також для оперативної роботи з графікою, pre-viz і VFX просто з локації.
Друга частина — візуальна достовірність у кадрі. У самому фільмі використовувалися адаптації Adaptis на базі Starlink Gen2 без активних терміналів у кадрі. Це був свідомий вибір, тому що події у фільмі відбуваються у 2024 році, і саме такий формфактор був би найбільш правдоподібним для того часу. З нашого боку робота включала підбір рішення, консультації з продюсерською командою та художницею-постановницею щодо формфактора й зовнішнього вигляду, базове встановлення на одній із локацій, налаштування та інструктаж команди. Після цього знімальна група вже могла самостійно розгортати систему під свої задачі.
Щодо стійкості сигналу в екстремальних умовах, тут важливо розуміти одну річ: стабільний супутниковий зв’язок тримається не на самому терміналі, а на всій системі навколо нього.
Ключову роль тут відіграють кілька факторів: правильне розміщення термінала з достатнім оглядом неба, стабільне живлення, надійна фіксація, захищена кабельна траса і базова підготовка команди, щоб швидко перевстановити або перезапустити комплект на локації. У таких сценаріях важливі не рекордні цифри швидкості, а передбачуваний канал, який дозволяє команді тримати темп роботи: передавати матеріали, дивитися плейбек, синхронізуватися між собою й не випадати з процесу через кожен збій інфраструктури.
Якщо говорити про ЛБЗ чи умови бою, тут варто чітко розділяти дві речі: польовий стійкий зв’язок і роботу в середовищі активної радіоелектронної протидії. Жодне цивільне рішення не дає абсолютної гарантії в умовах цілеспрямованого впливу РЕБ. Але там, де мобільний зв’язок нестабільний, пошкоджений або відсутній, супутниковий канал часто дає більш керований резервний або основний зв’язок — за умови, що система правильно встановлена, живлення продумане, а команда розуміє, як із нею працювати.
Тому в польових і наближених до бойових сценаріях критичними стають дисципліна монтажу, автономність живлення, захист вузлів і швидкість розгортання. На практиці саме це визначає, чи зв’язок залишиться робочим інструментом, чи перетвориться на ще одну проблему посеред задачі.
Окремо щодо живлення: Adaptis не постачав для Killhouse окрему систему живлення, але команда отримала від нас інструктаж щодо сумісних сценаріїв роботи — зокрема через зарядні станції, інвертори або генератори, залежно від конкретної локації та формату зміни. Фактична конфігурація живлення могла змінюватися від майданчика до майданчика.