ІТ, як і будь-який інший бізнес, може працювати з іноземними фахівцями як на довгостроковій, так і на короткостроковій засадах. І якщо механізм роботи з нерезидентом в першому випадку більш-менш зрозумілий і звичний (незважаючи на ряд нюансів), то алгоритм встановлення легальних відносин української компанії з громадянином іншої держави в якості фізособи-підприємця (ФОП) для виконання короткострокових, проектних робіт до недавнього часу мав одну вкрай обтяжливу складність.
У теорії, реєстрація ФОП в Україні іноземцями вже давно не найскладніший процес, який здійснюється за тим самим алгоритмом, що і для резидентів, – подача комплекту документів, заповнення заявки на державну реєстрацію в якості ФОП. Складність ховалася в графі “Місце проживання / місцезнаходження фізособи-підприємця”, куди, відповідно до Закону про державну реєстрацію, вноситься інформація про місце проживання або іншу адресу, за якою можна зв’язатися з підприємцем. В силу відсутності чіткого пояснення про те, що ж може вважатися “іншою адресою”, реєстратори зобов’язували іноземця мати зареєстроване місце проживання, тобто – вид на проживання.
Така ситуація ускладнювала сценарії короткострокової роботи ІТ-компаній з іноземцями. Приїхати на невеликий період часу в країну і укласти з українським підприємством господарський договір як ФОП означало ще й пройти, м’яко кажучи, непросту процедуру оформлення посвідки на проживання.
Завдяки відкритості та оперативності Мін’юсту, вийшло роз’яснення, яке істотно спрощує процедуру відкриття ФОП іноземцями. Для реєстрації в якості фізособи-підприємця нерезидентам більше не потрібно отримувати дозвіл на проживання, досить мати договір оренди нерухомості для підтвердження місця знаходження.
Ця, здавалося б, незначна міра дасть імпульс не тільки для ІТ-галузі, а й зробить Україну більш відкритою і привабливою для іноземних підприємців, зніме ряд існуючих бар’єрів. Наприклад, іноземець може “спробувати” вести бізнес в нашій країні – без великих вкладень на початковому етапі, без зайвих бюрократичних перипетій, просто приїхавши до нас і почавши вести підприємницьку діяльність. І звичайно, важливий плюс від цього нововведення – податки, які будуть сплачені в український бюджет.
Гарний початок – вже половина справи. Хто знає, може, і продумана міграційна політика для забезпечення вільного руху трудового капіталу в обидві сторони вже не за горами?
