Дата публікації:
Публікація:
Червневі зміни до правил бронювання працівників і критеріїв визначення критично важливих підприємств стали одним із найбільш обговорюваних питань для українського ІТ-бізнесу у 2026 році. Компанії мали зберегти статус критично важливого підприємства, а державні органи – оновити профільні критерії для надання такого статусу.
Практичні аспекти застосування оновлених правил і досвід взаємодії з Міністерством цифрової трансформації України розглянули експерти EBS. Особливу увагу вони приділили процедурам підтвердження статусу, документальним вимогам, обчисленню квоти та продовженню бронювання.
Для підтвердження та збереження статусу критично важливого підприємства Кабінет Міністрів України запровадив два механізми – повну та скорочену процедури.
«Повна процедура» передбачала подання документів для отримання нового наказу про визначення підприємства критично важливим у зв’язку зі зміною критеріїв, на підставі яких компанія набула цього статусу. У разі позитивного рішення компанія отримувала статус критично важливого підприємства на новий строк і могла продовжувати бронювання працівників на підставі нового наказу.
«Скорочена процедура» застосовувалася, якщо критерії, на підставі яких підприємство раніше набуло статусу критично важливого, залишалися без змін. Вона не передбачала встановлення нового строку дії статусу, а фактично давала змогу підтвердити відповідність підприємства встановленим вимогам у межах строку дії вже виданого наказу.
Одночасно Мінцифри змінило як підходи до підтвердження відповідності, так і самі критерії. Однією з найбільш помітних новацій став перегляд переліку документів, якими компанії мають підтверджувати відповідність окремим профільним критеріям.
Якщо раніше в багатьох випадках було достатньо довідок або інформаційних листів, то тепер перевага надається документам, відомості з яких можна перевірити за податковою звітністю або в електронних системах. Зокрема, вимагаються податкові накладні, квитанції ЄРПН, акти, підписані КЕП, і податкова звітність. Крім того, за окремими критеріями Мінцифри обмежило коло компаній, які можуть на них посилатися, зокрема виключило резидентів Дія Сіті з критерію 11 профільного наказу.
На рівні постанови КМУ № 76 для резидентів Дія Сіті також запроваджено додаткові вимоги. Наразі незалежно від підстав набуття статусу резидента компанія повинна підтвердити, що середня місячна винагорода працівників і гіг-спеціалістів протягом останніх шести місяців становила не менше ніж 1 200 євро. Основним підтвердженням є об’єднана звітність з ЄСВ та ПДФО, а додатково компанія може подати довідку про розмір місячної винагороди працівників і гіг-спеціалістів.
Для стартапів вимоги до набуття статусу критично важливого підприємства є ще суворішими. Окрім підтвердження доходу в розмірі 20 000 євро протягом перших трьох місяців резидентства, вони повинні підтвердити, що щомісячна винагорода фахівців за період від набуття резидентства до дати звернення, але не більш як за останні шість місяців, становила не менше ніж 1 200 євро.
На практиці результат розгляду значною мірою залежить від якості підготовленого пакета документів. Тому перед поданням варто перевірити:
Окремо слід переконатися, що дата супровідного листа збігається з датою накладення КЕП, а всі додатки належним чином оформлені та підписані. Після перевірки документів важливо також правильно визначити кількість працівників, до якої застосовується квота на бронювання.
Під час визначення кількості військовозобов’язаних працівників, до якої застосовується квота, не враховуються:
Для працівників, які одночасно працюють у кількох роботодавців, діє окреме правило. Якщо особа працює у двох критично важливих підприємствах, для цілей розрахунку квоти її враховують лише в одного роботодавця – як правило, у того, з яким вона має триваліші трудові відносини.
Водночас під час такого розрахунку враховуються:
Після визначення належного складу працівників у квоті застосовується загальне правило: квота на бронювання становить 50 % їх кількості, причому отриманий показник не округлюється в бік збільшення. Наприклад, якщо після застосування всіх правил у розрахунку залишається дев’ять військовозобов’язаних працівників, квота становитиме чотири особи, а не п’ять. Неправильне визначення працівників, які враховуються або не враховуються під час розрахунку, нерідко призводить до хибного результату та подальших проблем із бронюванням.
Правильне визначення квоти має супроводжуватися вибором належної процедури бронювання. Первинне бронювання та продовження чинного бронювання є різними механізмами, які компанії на практиці часто плутають.
Якщо працівник не має чинного бронювання, застосовується процедура первинного бронювання, опрацювання якої триває до 72 годин.
Натомість якщо підприємство своєчасно підтвердило статус критично важливого, а бронювання працівника залишається чинним, воно може скористатися процедурою продовження на новий строк. У такому разі відстрочка не переривається, а автоматично продовжується після опрацювання заяви.
Саме дотримання строків підтвердження критичності часто визначає, чи зможе компанія скористатися спрощеним механізмом продовження.
Належна організація бронювання також залежить від актуальності відомостей військового обліку. Нові функції електронної взаємодії з Реєстром військовозобов’язаних спрощують роботу компаній зі списками працівників.
Зокрема, доступними є:
Особливо корисною є функція актуалізації даних, що дає змогу оперативно додавати працівників до списків або виключати їх із них та уникати затримок під час формування списків для бронювання.
Поточна практика свідчить, що успішне збереження статусу критично важливого підприємства залежить не лише від відповідності нормативним критеріям, а й від належної організації внутрішніх процесів. Компаніям варто регулярно відстежувати зміни у сфері бронювання, контролювати дотримання квот, перевіряти відповідність критеріям щодо рівня винагороди та завчасно готувати документи для підтвердження статусу.
Такий підхід дає змогу мінімізувати ризик втрати статусу критично важливого підприємства та уникнути перебоїв із бронюванням працівників.
Щоб дізнатися більше, перегляньте запис вебінару ITU Legal Talks з Тетяною Причепою, керуючою юристкою, адвокаткою EBS, та Єгором Овсейчуком, юристом EBS, на тему «Критично важливі підприємства та бронювання працівників»:
