Підсумки ITU Policy Talks «Лобізм як інструмент: як нове законодавство змінює правила взаємодії бізнесу та влади»

19 вересня, відбулася закрита онлайн-зустріч для ITU Members та ITU Partners в рамках ITU Policy Talks, організована Асоціацією IT Ukraine. Темою зустрічі стала «Лобізм як інструмент: як нове законодавство змінює правила взаємодії бізнесу та влади».

 

Спікери заходу Юна Потьомкіна, партнерка юридичної фірми ITU Partner Asters, керівниця практики альтернативного вирішення спорів та співкерівниця практики публічної адвокації та законотворчості, та Анастасія Єзерська, керівниця Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК, розповіли про:

• ключові етапи розвитку правової бази щодо лобіювання в Україні;
• діяльність, яку можна та не можна вважати лобіюванням; 
• різницю між лобіюванням та адвокацією; 
• обов’язки суб’єкта лобіювання, методи лобіювання;
• істотні умови, які мають бути у договорі лобіювання; 
• ведення Реєстру прозорості та державного нагляду у сфері лобіювання.

 

Серед озвученої інформації:

 

1 вересня 2025 року набув чинності перший в Україні системний закон про лобіювання, який розроблений за європейським зразком. Закон визначає чіткі правила для діяльності лобістів, регламентує процедури реєстрації, а також забезпечує прозорість та підзвітність. Він створює правову основу для легального представництва інтересів бізнесу та громадських організацій, чітко розмежовуючи лобіювання від корупційних практик і закріплюючи механізми контролю та відповідальності.

 

НАЗК надається право вести Реєстр прозорості, здійснювати моніторинг виконання вимог законодавства з питань лобіювання, а також надавати рекомендації та консультаційну допомогу щодо застосування цього законодавства.

 

Лобіст зобов’язаний подавати звіт, в якому зазначаються: ідентифікаційні дані суб’єкта лобіювання, дані про клієнта, бенефіціарів, предмет і об’єкт лобіювання, сума коштів, витрачених на лобіювання, а також інформація про зустрічі та комунікації з об’єктами лобіювання.

 

Несплата або несвоєчасне подання інформації до Реєстру прозорості, а також порушення правил щодо об’єкта лобіювання призводять до штрафів, які можуть варіюватися від ₴850 до ₴34 000 в залежності від порушення.

 

Діяльність, яка регулюється спеціальними законами, не вважається лобіюванням. Це включає участь у виборах, референдумах, дипломатичній службі, а також адвокатську діяльність та інші соціальні діалоги.

 

Залишились запитання? Скористайтеся є-Support – сервісом безоплатних юридичних консультацій для ITU Members.