Як змінилася поведінка користувачів фінтех-продуктів із поширенням COVID-19?
Від початку пандемії ми побачили у нашому продукті
Wirex – платформі, що об’єднує традиційні та цифрові валюти у єдиному додатку, поступове скорочення карткових транзакцій в офлайні на 30-35%. Тобто люди стали в рази менше використовувати для розрахунків пластикові картки. І це стосується не тільки Wirex, але і всіх карткових продуктів у світі. Також, через те, що люди майже не знімають готівку, знизилися транзакції через банкомати, натомість кількість та обсяги онлайн-платежів істотно зросла.
Цю тенденцію підтверджують і
дані агентства TransUnion – після того, як ВООЗ оголосила про початок пандемії COVID-19, кількість глобальних e-commerce транзакцій зросла на 23%. Такий стрибок обумовлений тим, що через обмежувальні заходи люди змінили підхід до свого спілкування, роботи і витрати грошей.
Крім того, ми бачимо, що соціальна дистанція і віддалена робота говорить про мінімізацію використання готівки. Люди не будуть працювати з передачею фізичної цінності, тому cashless-операції – це must have для кожного фінтех-бізнесу.
Ще один виклик, з яким зіткнулася індустрія – тотальний перехід в онлайн. Від цього виграють стандартні мерчанти у будь-якому інтернет-магазині, але тепер їм потрібно переглянути підходи для процесингу операцій. Оскільки незабаром теперішня інфраструктура буде застарілою. Це і стимулює розвиток індустрії, оскільки тепер необхідні нові підходи в онлайн-обслуговуванні, адже всі клієнтські очікування з офлайн-сервісу мігрують до онлайну.
Як фінмоніторинг впливає на ринок платежів?
Якщо взяти до уваги вплив пандемії COVID-19, то ми бачимо, що разом із кризою посилюється законодавче регулювання із протидії відмиванню грошей (AML), тобто посилюється моніторинг і контроль за грошовими потоками. Оскільки світ стає прозорішим – відмивати гроші, приховувати прибутки, бенефіціарів і не спалчувати податки стає все складніше.
Однак, через цю тенденцію навіть у законослухняних громадян виникають проблеми із грошовими переказами. Оскільки через помилки у системі моніторингу кількість заблокованих акаунтів та платежів зростає.
Усе це стимулює розвиток альтернативних платіжних засобів, що вирішують проблему моніторингу переказів, наприклад таких, як стейблкоїни. По своїй суті, це оцифровані традиційні валюти, що працюють на блокчейні. Адже блокчейн-платежі через особливості своєї архітектури у будь-якому випадку дістаються до одержувачів та є абсолютно прозорими, що дозволяє відразу відстежити усі потенційні ризики. До речі, саме це і
рекомендує робити Банк міжнародних розрахунків для спрощення моніторингу блокчейн-транзакцій.
Тому на поширення модернізованих платіжних засобів криза впливає лише опосередковано, більш значного впливу завдає посилення фінансового моніторингу. Оскільки будь-які фінансові кризи згладжуються посиленням контролю за грошима.
Ці тенденції також вплинули і на Україну з новим законом про фінмоніторинг, згідно з яким кожна транзакція понад 5000 грн потрапляє під додаткову перевірку.
Аби цифрові гроші відповідали всім нормам FATF із протидії відмиванню грошей, необхідно змінювати технології. Однією із відповідей на цей запит є токенізовані гроші та цифрові валюти центральних банків (CBDC), – цифрові гроші на блокчейні, підкріплені національними валютами регуляторів. За
словами очільника НБУ Якова Смолія, на сьогоднішній день 80% центробанків працюють над дослідженням і розробкою цифрової валюти, а протягом найближчих трьох років кожен десятий регулятор випустить свою CBDC.
Тому в силу тотальної цифровізації, зміни поведінки споживачів й активного впровадження законодавчих норм з протидії відмиванню грошей, ринок цифрових активів буде активно розвиватися, витісняючи наявні технології та методи роботи з грошима. Загалом, гроші залишаться ті самі – це будуть ті самі долари й гривні, тільки працювати вони будуть інакше. Однак, щоб своєчасно адаптуватися до невідворотних змін, бізнесу необхідно реагувати на трансформації сьогодення вже зараз.
