КІК та ТЦУ: що треба знати ІТ у 2025. Підсумки ITU Legal Talks

11 грудня відбулася онлайн-зустріч в рамках ITU Legal Talks, організована IT Ukraine Association. Фокуксом обговорення цього разу стала тема “КІК та ТЦУ: що треба знати ІТ у 2025.”

 

Спікери заходу Антон Клименко, старший юрист в Tretten Lawyers, Максим Носарев, Founder & CEO Tretten Lawyers та Денис Ерсой, Managing Tax Associate Arzinger обговорили: 

Результати деклараційної кампанії КІК (1 січня 2022 – 1 вересня 2024):

• Подано повідомлень про КІК – 16 917;
• Подано повних КІК-звітів – 21 817;
• Подано скорочених КІК-звітів – 10 354.

 

Результати деклараційної кампанії свідчать про те, що нові правила зачепили в тій чи іншій мірі як мінімум декілька тисяч українських контролерів (переважно фізичних осіб) та понад 20 000 їх іноземних структур. 

 

Основні зміни у законодавстві про КІК, які потрібно врахувати у 2025:

• Знижено з 25% до 10% мінімальний поріг володіння часткою в іноземній структурі, що призводить до визнання її КІК (за умови, що резиденти України сукупно володіють у цій КІК часткою у розмірі 50%+);

• Якщо Президент підпише Законопроєкт 9319 (скоріш за все, він це зробить), то штрафи за порушення законодавства про КІК, які були / будуть вчинені з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану будуть дійсно не застосовуватися (а не відтерміновуватися, як це прописано наразі). Однак, у будь-якому випадку необхідно буде подати усю КІК-звітність, щоб уникнути штрафів після припинення воєнного стану. 

 

Що потрібно зробити, щоб краще підготуватися до деклараційної кампанії КІК у 2025:

• Приділити увагу та попрацювати із фінансовою звітністю КІК (особливо “розширеною” та аудійованою), щоб не спливли “скелети у шафі”;

• Разом зі звітом про КІК подається декларація про майновий стан і доходи. Відповідно, потрібно перевірити правильність відображення усіх доходів, які контролер отримав у 2024 та які містяться у базі даних податкової. Окрім того, необхідно не забути відобразити інші доходи, які були отримані протягом року не від податкових агентів (дохід від продажу активів, дивідендів та інше);

• Не забути про особливості оподаткування дивідендів, які КІК отримали від українських компаній або бенефіціари отримали від своїх КІК (у цьому контексті правила оподаткування ускладнилися);

• Прокомунікувати з усіма стейкхолдерами, щоб отримати усі необхідні документи: іноземними провайдерами, іншими акціонерами (резидентами України) КІК;

• Узгодити термінологію фінансової звітності з термінологією КІК-звітності (якщо робиться переклад);

• Визначити перелік проблемних моментів перед подачею КІК-звітності та подати запит на індивідуальну податкову консультацію (ІПК), щоб уникнути потенційного спору з податковою;

• Розробити стратегію подання / неподання КІК-звітності, якщо бенефіціар КІК виїхав за кордон та потенційно припинив вважатися податковим резиеднтом України;

• Приділити увагу історичним податковим ризикам, на які може звернути увагу податкова при перевірці КІК-звітності (зокрема, ризик визнання постійного представництва КІК в Україні у зв’язку з наявністю у неї українського директора, донарахування податку на репатріацію через відсутність належного “сабстенсу” при виплаті з України пасивних доходів, ризики трансфертного ціноутворення).

 

Ланцюг постачання та ділова мета для цілей ТЦУ в ІТ

 

Під час обгрунтування ціни операцій, в рамках трансфертного ціноутворення (ТЦУ) важливим аспектом є чітке визначення ділової мети операцій Для ІТ-компаній особливо важливо, щоб ціноутворення базувалося на фактичних витратах і отриманих від субпідрядників та виконавців послугах.

• Гіг-контракти та договори з замовниками мають бути чітко оформлені та демонструвати прозорий “взаємозв’язок”, з детальним описом послуг, що надаються. Невизначеність в переліку послуг, або нечіткість в механізмі ціноутворення, у вигляді «покриваємо обгрунтовані витрати + 5%» може викликати запитання з боку податкових органів під час обгрунтування цін контрольованої операції.
• Ділова мета операції також повинна бути чітко обґрунтована: якщо компанія генерує прибуток завдяки різним послугам або технологіям, це бажано відобразити у договорах та підтвердити документально, щоб уникнути спірних ситуацій під час перевірок. Такий спосіб дозволить розділити одну контрольовану операцію на декілька, і по кожній з них формувати свою ціну та обґрунтовувати рентабельність.

 

Які операції є співставними для цілей ТЦУ в ІТ?

 

Операції між компаніями, що мають схожу діяльність, повинні бути зіставними для цілей ТЦУ. Якщо компанія надає послуги стороннім замовникам, то вони підлягають порівнянню з контрольованою операцією лише у тому випадку, якщо вони мають аналогічні умови (обсяг послуг, ціна), і їх можна порівняти з операціями між пов’язаними особами.

 

Якщо навіть компанія надає послуги для сторонніх замовників, але вони кардинально відрізняються від контрольованих операцій, то для цілей ТЦУ компанія має шукати інші аналоги на ринку для подібних послуг,  і саме на їх основі обґрунтувати ціну операції.

 

Важливо обирати метод для ТЦУ, який забезпечить найбільшу прозорість та відповідність реальним економічним операціям компанії та договорам і іншим документам, які оформлює компанія. Можна застосовувати різні методи, серед основних, які  є найбільш застосовними для ІТ-компаній:

• метод порівняльної неконтрольованої ціни – використовується, якщо є достатня кількість схожих операцій з непов’язаними особами;
• метод чистого прибутку – підходить для ситуацій, коли необхідно обґрунтувати коректність  формування ціни, спираючись на собівартість послуг та рівень націнки.

 

Умови договору мають велике значення для зниження ризиків щодо ТЦУ. Наприклад, у договорах з замовниками потрібно чітко прописати, які послуги надаються, що включають витрати, що покриваються, та закріпити порядок формування ціни операції (в окремих випадках – рівень націнки). Прозорість і чіткість у цих питаннях допоможе уникнути податкових ризиків та забезпечить правильне застосування методу ТЦУ.

 

Дізнайтеся зміст минулих зустрічей та реєструйтеся на нові першими – стежте за подією у Facebook!