20 травня Національний Банк України видав постанову №102, якою скасовано обмеження на встановлення валютних курсів та дозволено банкам списувати кошти з гривневих карток за кордоном по ринковим курсам.
Разом з тим, відповідно до Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року №18, безготівкова валюта, та, зокрема експортна виручка підприємств та фізичних осіб – підприємців, може продаватися лише за фіксованим валютним курсом НБУ, який на сьогодні суттєво відрізняється від ринкового.
Враховуючи, що значна частина ІТ-індустрії складається із фізичних осіб-підприємців (ФОП), які надають послуги напряму іноземним замовникам та отримають виручку в іноземній валюті або співпрацюють з українськими компаніями, які, в подальшому, експортують свої послуги, винагорода ФОП, дуже часто прикріплена до певного еквіваленту в іноземній валюті.
Як результат вказаного рішення НБУ, компанії, при отриманні іноземної валюти, повинні продавати її за зниженим в штучний спосіб курсом, що не дозволяє виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті до ринкового курсу. Крім того, при отриманні валюти самі ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати її лише за курсом, встановленим Національним Банком України, тоді як придбати валюту, чи розраховуватися з гривневих карток за кордоном вже за ринковим курсом. Таким чином, виникає “додатковий податок” на доходи ІТ-спеціалістів близько 26%. Такі зміни несуть прямі ризики для всіх експортних галузей, у тому числі національної ІТ-індустрії, яка орієнтована на постачання послуг іноземним суб’єктам господарювання. Фактично, має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів (у формі різниці курсів). Цілком ймовірні наслідки такого рішення:
- відтік валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), з України та акумулювання таких доходів за межами країни;
- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різкому падінню валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця;
- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.
Варто наголосити, що стабільна робота ІТ-галузі вже в першому кварталі принесла $ 2 млрд надходжень в економіку країни, дозволила ІТ-сектору спрямувати понад 1 млрд грн на гуманітарні цілі, ІТ-бізнес чи не єдиний, хто сплачує податки наперед та на постійній основі закуповує технічні засоби, спорядження та інші необхідні для наших захисників України речі. За нашими оновленими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році. 41% компаній прогнозує збереження існуючих обсягів на рівні 50-100%.
Усвідомлюючи ризики та виклики, які постають перед національною ІТ-індустрією у зв'язку із згаданою регуляцією НБУ, Асоціація “IT Ukraine” звертається до Правління Національного банку України з пропозицією:
- Встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей, та дозволить у короткі строки повернутися до плаваючого курсу.
- Дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом з поступовим збільшенням цієї частки;
- Зберегти можливість розрахунків кредитними/депозитними картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквіваленту 50 тис. грн./місяць, та дозволити застосовувати банкам комерційний курс тільки понад цей обсяг, але вже без обмежень на суми.
Впевнені що запропоновані заходи дозволять прийняти компромісне рішення, яке сприятиме збереженню стабільної роботи всіх експортних галузей економіки, зокрема ІТ-Індустрії, й таким чином забезпечать регулярні валютні надходження від експорту ком’ютерних послуг, що має потенціал зростання навіть в умовах війни.
Асоціація «ІТ Ukraine» — це найбільша спільнота ІТ-компаній, яка об’єднує понад 110 компаній та 77 тис українських ІТ-фахівців. Асоціація поєднує інтереси бізнесу, держави та міжнародних партнерів задля розвитку ІТ-індустрії в Україні. Разом з компаніями-учасницями, ІТ-кластерами та партнерами захищає інтереси бізнесу та просуває бренд України як провідної технологічної нації.
