Президент України Володимир Зеленський планує провести податкову амністію, демілітаризацію СБУ та податкових служб, а також створити державну службу фінансових розслідувань. Про це він заявив 20 червня під час зустрічі із ключовими бізнес-асоціаціями: IТ Ukraine Association, EBA, ACC, СУП.
«Держава — це сервіс, а не ваш конкурент», — команда Володимира Зеленського шукає інноваційні рішення та креативні прориви, щоб незабаром представити «державу у смартфоні».
Також Володимир Зеленський наголосив, що Україні потрібно позбутися «нафталінового» пострадянського регулювання, яке є наслідком планової економіки. Саме тому президент провів інвентаризацію старих указів своїх попередників і скасував близько 167.
Серед ключових тез президента такі:
- Скасовано вимогу про обов’язковий продаж валютної виручки. Президент переконаний, що цей крок свідчить не тільки про зменшення обмежень для бізнесу, а й є ознакою макрофінансової стабільності країни.
- Планує податкову амністію на пільгових умовах.
- Демілітаризація СБУ та податкової служби. Натомість президент пропонує створити держслужбу фінансових розслідувань з акцентом на аналітичну роботу.
- Буде представлено план подолання корупції у судах. Розпочати пан Зеленський планує із перезапуску антикорупційного суду.
Ці наміри важливі, зокрема, і для ІТ-спільноти, адже сприятимуть ефективному регулюванню бізнесу і покращенню бізнес-клімату у країні.
Чи стануть українські підприємці амбасадорами президента? Діалог Володимира Зеленського із бізнесом нагадував то битву, то дружню розмову про наболіле. Пропонуємо вам фрагменти виступів представників бізнес-асоціацій, з деталізацією інструментів, які потрібно застосувати для стимулювання економіки.
Тарас Кицмей, президент Асоціації IT Ukraine
Бізнесу потрібна прогнозованість та регуляторна стабільність. До адміністрації президента у нас є чіткі пропозиції:
- підтримка ініціативи «Маски-шоу стоп!», щоб унеможливити тиск правоохоронних органів на ІТ-індустрію;
- внесення змін до кодексу законів про працю, щоб впровадити новітні форми співпраці;
- трансформація університетів: впровадження сучасних західних способів управління освітніми інституціями, створення повноцінних наглядових рад, відділів персоналу, маркетингу, фінансів;
- промоція українських сервісів, продуктів на міжнародних ринках. Потребуємо інтеграції нашої економіки у ЄС та глобальну економіку. Ми вже працюємо на ринках США, Канади, західної Європи, але підтримка уряду, президента теж будуть важливими.
ІТ-індустрія за останні 10-15 років показала безпрецедентний ріст і зростає на 20% щороку, створює високооплачувані робочі місця. Наші стратегічні плани: 10 млрд доларів річного доходу через 4-5 років, фактичні експортні надходження: 4,5 млрд доларів.
ІТ-індустрія України — це більше 4000 компаній, близько 150 тисяч інженерів, індустрія номер один по ІТ-аутсорсингу у Європі, а також під номером 4 у світі. На сьогодні, 18 аутсорсингових компаній, що працюють в Україні, входять до рейтингу ТОП-100 сервісних компаній світу. І ці тенденції варто зберегти.
Та головне для розвитку нашої країни — не просто експортні надходження. Це створення нової генерації людей: освічених, глобальних, самодостатніх. Це інженери, архітектори, дизайнери, проджект-менеджери, які подорожують по всьому світу, працюють по всьому світу, але живуть та творять в Україні. Ми практично не бачимо відтоку з країни спеціалістів, що заходять у ІТ.
Анна Дерев’янко, виконавча директорка EBA
Фундаментальні речі, які важливі для будь-якого прозорого бізнесу: макроекономічна стабільність (розмови про дефолт є серйозним ризиком для бізнес-спільноти); справедлива судова система, що гарантує рівність перед законом; надійні правоохоронні органи; рух до стандартів Європейського Союзу.
Гарячі запитання бізнесу: боротьба із тіньовою економікою; безпекові питання — мінування, дороги, обшуки. Питання інфраструктури стоїть на заваді просування торгівлі на міжнародних ринках (вузьке горло — порти, залізниці, дороги). Ми просимо звернути увагу, що Верховна Рада має прийняти закони про водний транспорт, про залізничний транспорт і ми, як асоціація, виступаємо за створення в Україні національної комісії по регулюванню транспорту. Всі регулятори мають бути незалежними й чесними.
Треба знижувати навантаження на фонд оплати праці. Багато-хто отримує зарплати в конвертах. І щоб вирівняти ситуацію, потрібно не тільки контролювати, а й створювати стимули, щоб люди хотіли платити податки. У нас — допотопні закони по праці, їх потрібно замінювати на професійні й сучасні.
Питання ринку землі перезріло, але Україні доведеться запровадити належний ринок, що буде працювати за найкращими світовими стандартами. І це додасть кілька відсотків до зростання нашого валового внутрішнього продукту.
Регіони хвилюють продовження реформи децентралізації, стан доріг, наїзд силових структур на бізнес, боротьба з контрабандою, демократизація газового та енергетичного ринків. Західний регіон ставить у пріоритет питання прикордонної інфраструктури, квоти на перетин кордону, вчасне відшкодування ПДВ; на сході першочерговими є проблеми екології (викиди від підприємств у Дніпро та небезпечні речовини у водах Чорного моря); прифронтові зони не мають належного авіасполучення, неможливо отримати фінансування на розвиток бізнесу, відсутні державні програми по стимулюванню економічного розвитку для подальшого відновлення регіону.
В'ячеслав Климов, президент СУП
Ми залишаємося послідовними прибічниками заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Багато розмов про іноземні інвестиції, але забуваємо про власні інвестиції та український підприємницький потенціал. Ми бачимо, що одним із інструментів вивільнення цього потенціалу, стане податок на виведений капітал. За прикладом Естонії, яка запровадила такий податок, багато іноземних інвесторів також робитимуть свій вибір на користь країни, в якій він існує.
Важливо знизити податкове навантаження на фонд оплати праці. Коли ми бачимо об’єми тіньових зарплат, то розуміємо, що це наслідок занадто фіскалізованого підходу до заробітної плати. Не можна витісняти з економіки і навіть держави тих, хто і так генерує фінанси для економіки. Ми вважаємо, що експеримент зі зниження ставки ЄСВ, що відбувся декілька років тому, треба продовжити: наполягаємо на його подальшому зниженні.
Ми — за єдиний орган із розслідування фінансових злочинів, за тотальну демілітаризацію правоохоронних органів у стосунках з бізнесом.
Doing Business. Це досить штучний інтегрований показник, корисний для аналізу економіки. Вважаємо, що не можна пишатися 71 місцем, яке займає Україна зараз, це ніби точка “нуль”. Ми маємо абсолютно зрозумілий список ініціатив, які допоможуть нам зробити ривок. Перш за все — запровадити ринок підключень та встановити єдину процедуру приєднання до електромереж. Це буде ривок не стільки у рейтингу, скільки де-факто у відкритті нових бізнесів та інвестуванні. Ще важливо: запровадити авторизованих економічних операторів; ввести єдиний рахунок для сплати податків та зборів; пайовий внесок у будівництві; медіація. Це ті ініціативи, які вже знаходяться у Верховній Раді та потребують негайного вирішення.
Запровадження ринку земель сільсько-господарського призначення: цей ринок зараз існує як тіньовий та нагадує дикий захід, де процвітає рейдерство, тиск правоохоронців чи навіть людей зі зброєю. Вихід один: запровадити цивілізований ринок.
Сучасне трудове законодавство: наш ринок праці під фантастичним тиском з боку європейських сусідів. Український бізнес втрачає близько мільйона-двох трудоспроможного населення щороку. Бізнеси не можуть відкривати заводи і виробництва: немає людей.
Бізнес сам вирішуватиме цю проблему: інвестуючи у навчання, в умови праці, ми зробимо так, щоб люди не їхали з України. Але нам потрібна допомога — сучасне трудове законодавство, щоб зупинити ці крововтрати. Ми готові написати великі шматки нового трудового кодексу, готові працювати над законодавчими ініціативами, кожного дня продовжуємо інвестувати в економіку України, не будучи олігархами, готові інвестувати у прифронтову зону.
Енді Гундер, президент ACC
Ми глибоко переконані, що для розвитку економіки, щоб її ріст сягав 7-8 відсотків, потрібні прямі іноземні інвестиції. Ці інвестиції дадуть нові технології, податки, робочі місця. У цьому залі зібралося 500-600 представників компаній, що вже завтра будуть звітувати про цю зустріч. Піклуйтесь про них і вони стануть вашими найкращими амбасадорами.
10 ключових кроків для економічного зростання України, які ми зібрали разом із компаніями:
- верховенство права: суди, антикорупційні суди. Компанії шукають справедливості, а не привілеїв;
- Макроекономічна стабільність. Це продовження співпраці з МВФ, кроки Міністерства фінансів по залученню євробондів, відміна купівлі валют від Національного банку;
- справедлива передбачена прозора податкова політика. Якщо 50 відсотків всієї економіки України у тіні, то це мільярди доларів можливих надходжень у бюджет;
- захист інвестицій та права власності, земельна реформа;
- просування експорту, щоб українські товари продавались по всьому світу;
- інфраструктура: артерії, які важливі для економіки (дороги, ріки, порти, залізниця та авіасполучення);
- реформування сектору державних підприємств та приватизації;
- зменшення відтоку талантів за кордон: це зворотна інтелектуальна міграція. Ми розглядаємо досвід Індії та Китаю, коли з більш розвинених економік люди повертаються до менш розвинених;
- збільшення витрат на охорону здоров’я;
- енергетична незалежність України.
ДІАЛОГ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ МАТИМЕ ПРОДОВЖЕННЯ.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШІ НОВИНИ, ЩОБ ПЕРШИМИ ПРО ВСЕ ДІЗНАВАТИСЯ!
