Збереження висококваліфікованих фахівців в Україні та за кордоном має стати частиною української кадрової державної стратегії. Наразі відбувається стрімке знекровлення цілих галузей і це гостро ставить питання про те, хто вже завтра підтримуватиме і розвиватиме реальний сектор економіки. Адже є цілі фахові пласти, в яких компетенція, досвід, освіта набуваються по 10-15 років і втрату таких кадрів неможливо відновити за короткий час.
Кадрові втрати
За різним оцінками, через повномасштабне вторгнення за межі України виїхали від 6 до 8 млн осіб, переважно жінки і діти. Також відбувся сильний перерозподіл кадрових ресурсів. Багато фахівців, зокрема з нашої компанії, зараз знаходяться в лавах ЗСУ. Частина, переважно, жінки, виїхала за кордон і підпадають під вимоги працевлаштування інших країн, тобто змушені припинити роботу в українській компанії. Хтось шукає прихистку в інших областях країни, де не завжди є можливість продовжити роботу за фахом. Ці та інші фактори призводять до того, що в українського бізнесу стає все менше кадрів, які потрібні для збереження і розвитку, та, відповідно, стабілізації економіки. Безумовно, безпека людини та захист України є задачею №1, проте якщо ми говоримо про наступні кроки, про те що є важливим для дня завтрашнього, то збереження талантів і висококваліфікованих кадрів — загальнонаціональна задача.
За останніми даними ООН від 3 жовтня 2022 року, наразі 4,2 млн громадян України отримали статус біженців в Європі. Значна частина з них, згідно з вимогами кожної країни, має знайти роботу по місцю перебування, утримувати себе і сплачувати податки. Водночас серед людей, які виїхали через війну є фахівці, замінити яких українським компаніям буде вкрай складно, а років на навчання немає — щоб вижити українським компаніям потрібні максимально ефективні кадри. Потрібен міждержавний діалог про те, якими можуть бути умови роботи на Україну за межами України, бо економіка має працювати.
Ми бачимо що органи влади шукають шляхи подолання безробіття, яке досягло в Україні надзвичайних масштабів через війну (35% лише за офіційними даними Державної служби зайнятості). Зокрема, Верховна рада прийняла закон №6067, який передбачає залучення кадрів під час війни.
Як зберегти команди
Отже, утримувати найкращі кадри незалежно від того, де вони знаходяться — в іншому регіоні України чи в іншій країні світу — задача державного рівня і запорука розвитку українського підприємництва. Але і сам бізнес має докладати до цього зусиль. Цифрові інструменти для віддаленої роботи в українських команд є і цей технічний аспект зараз активно розвивають всі, хто намагається розвивати бізнес.
Повномасштабна війна спонукала Український бізнес до максимальних темпів диджиталізації та цифрування бізнес-процесів. Значна частина клієнтів IT-Enterprise втратила свої підприємства внаслідок окупації та військової агресії. Та, на щастя, там де це можливо бізнес намагається зберегти свої активи. Наприклад, науково-виробниче об’єднання «Імпульс» з міста Сєвєродонецьк впровадило вже низку цифрових рішень: з керування даними про продукт (Product Data Management, PDM) й управління майстер-даними (Master Data Management, MDM). Після релокації, яку спричинила війна, навесні 2022 року компанія змогла відновити роботу у терміни від одного дня — що є реаліями сучасних підприємств, які мають оцифровані бізнес-процеси.
Переваги цифрових рішень охоплюють і збереження нормативно-технічної документації, колективних напрацювань, історії змін, індивідуальні проєкти щодо продукції в онлайн форматі тощо. Збереження документації в електронному форматі забезпечує швидке відновлення роботи виробничих підприємств у критичних умовах. Та найголовніше: були впроваджені інструменти, які сьогодні дозволяють працювати колективу над спільним проєктом з різних куточків світу. Важливим є те, що висококваліфіковані кадри мають можливість продовжити працювати в українській компанії. Є проєкти та кадрові позиції, фахівці для яких роками готують і замінити людину є проблемою.
Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення українська продуктова компанія IT-Enterprise активно проводить цифрування бізнес-процесів вітчизняних компаній, спільно з АТ «Укрзалізниця» й органами влади впровадила автоматизовану систему закупівель, розробила програму обліку гуманітарної допомоги та перейшла до другого етапу впровадження ERP-системи в АТ «Укрпошта». Команда компанії постійно підтримує ЗСУ.
Ще один приклад того як бізнес в Україні зараз активно впроваджує цифрові рішення це ПрАТ «Лантманнен Акса». Компанія є найбільшим в Україні виробником швидких сніданків на основі зернових під брендами START!, АХА та Finn Crisp, експортує свою продукцію у багато країн світу. Цього літа компанія впровадила систему ефективного керування основними фондами, які дозволяють через мобільний застосунок SmartEAM відстежувати завантаження і стан обладнання, мати прогноз з потреби ремонтних робіт, системно планувати огляди та контроль обладнання, доступ до інформації про обладнання здійснюється через QR-коди тощо. Тож відповідальні особи можуть оперативно отримувати інформацію про всі процеси в компанії, планувати наступні кроки.
Зацифровані процеси дозволяють українським компаніям, які зараз перебувають у надскладній ситуації, не втрачати темпів, не витрачати роки на навчання нового персоналу, а відкривши доступ, наприклад, для своєї колеги бухгалтера або маркетолога, яка перебуває з дитиною у вимушеній еміграції в Європі, продовжувати працювати. Це важливий крок до збереження кадрів та післявоєнної відбудови країни.
