ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: ЧИТАЄМО ПОМІЖ СТРОК

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: ЧИТАЄМО ПОМІЖ СТРОК

У Верховній Раді 26 лютого 2019 року було зареєстровано Законопроект № 10094 Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку креативних індустрій в Україні) – так званий «ФОП-5», яким передбачено, з поміж іншого, створення для ІТ підприємців окремої 5-ї групи платників єдиного податку, який поступово щорічно зростатиме для них на 1%, у результаті чого ця ставка через 5 років має становити 10%.

У Пояснювальній записці до законопроекту сказано, що згідно із прогнозом на 2019 рік світовий бюджет витрат на IT рішення та послуги перевищить 4 трильйони доларів США, з яких вітчизняна IT галузь завела до економіки України близько $3,6 млрд. у 2017 році та близько $4,5 млрд. у 2018. При цьому IT індустрія стала найбільш зростаючим сектором економіки України (на 20% щороку та чисте друге місце серед експорту послуг у 2018) з тим, щоби стати № 1 експортною галуззю України вже в найближчі 2-3 роки. За результатами 2018 IT компанії та ФОП у разом сплатили до бюджету близько 10-ти млрд гривень.

Однак не лише Україна прагне отримати частку зі світового IT пирога, тому мільярди доларів надходжень від експорту виграються шляхом жорсткої конкурентної боротьби на світових ринках. Фактично єдиною реальною конкурентною перевагою в країні з високим рівнем корупції та низьким рівнем якості життя (медицина, освіта, інфраструктура) залишається спрощена система оподаткування (3-я група), яку використовують близько 90% IT професіоналів в Україні та яка фактично протидіє спеціальним податковим режимам для креативних професій в країнах-конкурентах, як Польща, Румунія, Білорусь, Казахстан.

Далі відмічаються ризики. Не додає оптимізму риторика окремих представників українського політикуму, які намагаються відмінити спрощену систему оподаткування. Передусім згадується ще не анульований Законопроект від Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», а також минулорічний Законопроект № 8089 від 01.03.2018 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики.

З іншого боку відмічається ризик “маскі-шоу”: посилення тиску з боку державних органів влади призведе до втрати конкурентоспроможності вітчизняних компаній на світовому ринку, закриття офісів великих світових компаній, трудової міграції та зменшення надходжень до бюджету і соціальних фондів.

Відтак, метою документу зазначено збереження існуючої динаміки економічного зростання ІТ галузі та інших українських креативних індустрій шляхом виділення їх в окрему групу ФОП (а також фактично дистанціювання від тих, хто навпаки зловживає підприємництвом). Наразі до 5-ї групи пропонується віднести фізичних осіб-підприємців, які надають послуги у сфері інформаційних технологій, а саме: видання комп'ютерних ігор та іншого програмного забезпечення (класи 58.21, 58.29 КВЕД ДК 009:2010), комп'ютерного програмування, консультування та пов'язаної з ними діяльності (розділ 62 КВЕД ДК 009:2010), оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язаної з ними діяльності (клас 63.11 КВЕД ДК 009:2010), веб-порталів (клас 63.12 КВЕД ДК 009:2010).

Разом з тим ідея законопроекта охоплює не лише IT, але креативні індустрії – кіно, реклама, дизайн. У розвинених країнах світу 40-45% населення зайняті в цих індустріях, що створює значну додану вартість на фоні традиційних галузей. Враховуючи те, що законопроект має пройти складну і тривалу процедуру прийняття в парламенті (перше, а потім друге читання), до нього можуть вноситися зміни. І розрахунок авторів законопроекту на те, що на певному етапі інші «креативники» запропонують власні КВЕДи.

Для 5-ї групи пропонується встановити ставки єдиного податку:

  • 5% доходу з 1 січня 2020 року, 
  • 6% доходу з 1 січня 2021 року, 
  • 7% доходу з 1 січня 2022 року,   
  • 8% доходу з 1 січня 2023 року, 
  • 9% доходу з 1 січня 2024 року, 
  • 10% доходу з 1 січня 2025 року.

Крім того, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачити норму, за якою єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для платників п’ятої групи з 2020 року становитиме подвійний розмір мінімального страхового внеску.

Слід зауважити, що законопроект не обмежує жодним чином інші наявні групи ФОП, відтак право скористатися другою, третьою або новою п’ятою групою залишається на розсуд підприємця. Що може його мотивувати? Збільшений ліміт до 7 500 000 гривень, а також право здійснювати свою діяльність у приміщеннях, що належать іншим фізичним або юридичним особам, а також користуючись їх комп’ютерною технікою, інформаційними системами, комунікаціями та іншими засобами виробництва, без укладення з цими особами трудового договору.

Наразі документ відкритий до публічного обговорення бізнесу та держави, результатом діалогу між якими мають бути стабільні умови ведення бізнесу на 5-10 років. Що стосується IT, то до 2024 року реально збільшити ринок айтішників з 160 тис до 400 тис, а експортну виручку відповідно із $4,5 млрд до $10 млрд. Слово за державою. 

Перегляньте також інші новини Асоціації: