Юрій Антонюк, EPAM Ukraine: Зростання на 30% - реальний сценарій для українського ІТ

Зростання на 30% - реальний сценарій для українського ІТ

Маючи за плечима значний досвід менеджерської роботи в ІТ, Юрій Антонюк став до керма EPAM Ukraine у далекому 2005 році – від самого моменту відкриття першого офісу міжнародної компанії в Україні. За час його управління український підрозділ виріс з 50 до 5700 спеціалістів та є  сьогодні найбільшим гравцем на ринку ІТ-послуг України як за кількістю працівників, так і за фінансовими показниками.

Проблеми розвитку внутрішнього ІТ-ринку, виклики для галузі та очікування від майбутнього – про все це ми поговорили з головою компанії-лідера індустрії.

Темпи розвитку

Темпи зростання EPAM Ukraine становлять близько 20% рік до року, тобто можна сказати, що ми гармонійно зростаємо разом з ринком. Під зростанням я маю на увазі як фінансові показники, так і кількість спеціалістів – для української галузі все ще характерна взаємозалежність між цими двома параметрами. І в такій залежності на сьогодні я бачу суттєву перевагу: в Україні зараз, на жаль, не так багато робочих місць з високим рівнем оплати праці, а ріст доходів ІТ-індустрії як раз сприяє появі таких місць.

В перспективі найближчих 3-5 років ми очікуємо, що кількість спеціалістів, з якими співпрацює EPAM Ukraine, перевищить відмітку у 10 тис., в той же час загальна кількість ІТ-фахівців в Україні збільшиться до 200-300 тис. Звичайно, все буде залежати від кон’юнктури ринку, його можливості розвиватися – маю на увазі загальну кількість та якість кадрів в країні, внутрішній попит на ІТ-послуги. В Україні має з’явитися більше можливостей для самореалізації з високою оплатою праці. І сфера ІТ тут не панацея, а один з елементів цієї системи.

Завадити таким прогнозам може лише 2 фактори. Перший – ситуація з людським капіталом. Світова конкуренція за таланти зростає, тому нам треба добре подумати над тим, як втримувати молодь всередині країни – це одне із найважливіших завдань як для держави, так і для українського бізнесу. Другим фактором є державна політика, її пріоритети. Тут я не маю на увазі, що у фокусі держави повинно бути саме ІТ. Країні потрібен чіткий план дій, концентрація на ключових напрямках, які приносять прибуток і, що головне, дають нові робочі місця.

Основи лідерства

По-перше, EPAM є глобальною компанією, тому на початку нашої роботи в Україні ми отримували відчутну підтримку від головного офісу.

По-друге, ми ніколи не були аутстафінговим бізнесом, завжди фокусувались на рішеннях з високою доданою вартістю, масштабних та складних технологічних проектах. Все це дозволило сконцентрувати всередині компанії сильну експертизу в різних напрямках. Третій елемент успіху українського офісу EPAM – інвестиції у таланти. В Україні EPAM став першопроходцем та прикладом співпраці з вищими навчальними закладами. До нашої появи в Україні  ІТ-компанії, вели не досить активну роботу з вишами, не бачили усіх можливостей, а потенціал був незрозумілим. Ми ж швидко розгорнули співпрацю з ключовими українськими вишами, почавши підтримку талановитих студентів ще з 2-3 курсу.

Звичайно, постійно інвестуємо і в розвиток тих спеціалістів, які вже приєдналися до нашої компанії.

Конкуренція за таланти

Відтік кадрів сьогодні є спекулятивними питанням. У 2014-2015 роках відтік дійсно мав місце – люди просто не знали, чого очікувати від завтрашнього дня. Зараз же ситуація суттєво стабілізувалась.

В цьому контексті, вважаю, гострим питанням є не відтік спеціалістів, а початок відтоку студентів. Ось це має хвилювати нас найбільше. Інші країни дають нашій талановитій молоді чудові можливості для навчання, фінансову підтримку. І якщо спеціалісти, які виїхали працювати закордон, часто повертаються назад в Україну, то студентів ми втрачаємо на дуже багато років. Тому питання втримання абітурієнтів та студентів в країні, надання їм якісних можливостей для навчання та самореалізації  - ось що наразі має бути державним пріоритетом – без ініціатив з боку держави ситуацію не вирішити.

Іншим питанням залишається якість освіти. Щороку українські виші випускають понад 100 тис. фахівців з інженерними спеціальностями, близько 20 тис. дипломованих програмістів. Загальна кількість нових фахівців відповідає потребам галузі, але дійсно якісних кадрів не так і багато.

На мою думку, ці два аспекти в розрізі кадрової проблематики є найбільш гострими та потребують максимальної уваги як з боку уряду, так і від гравців ринку. А розмови про масовий виїзд українських розробників – ніщо інше як спекуляції та популізм.

Регіональна спеціалізація як інструмент для розвитку бізнесу

EPAM Ukraine має офіси практично в усіх ключових регіонах країни: Київ, Харків, Львів, Дніпро, Вінниця. У кожному з офісів присутній свій фокусний напрям. Наприклад, наші вінницькі колеги займаються розробкою рішень у сегментах mobile, кияни мають сильні позиції з e-commerce та automotive cloud solutions. Наш харківський офіс, спочатку створений під співпрацю з Oracle, згодом почав спеціалізуватися на послугах у сфері digital transformation – масштабної цифровізації бізнесу клієнтів. До речі, head-база Java Competence Centre EPAM також знаходиться у Харкові. Штучний інтелект, робота з великими масивами даних, машинне навчання – розвинені компетенції серед  львівських розробників EPAM.

При цьому кожен офіс не має жорстких обмежень щодо проектів, над якими працюють його спеціалісти. Просто у кожному місті історично сформувалась певна профільна експертиза.

Спеціалізований підхід дав можливість нашим колегам з різних куточків країни відчути свою унікальністью. Така модель дозволяє розподілити клієнтів по різним офісам, а не концентрувати всіх лише у столичному представництві компанії, а отже збалансовано розвивати всі регіониприсутності компанії.

Навіщо країні внутрішній ринок ІТ-послуг

Щоб впевнено стверджувати, що якась із галузей є дійсно успішною всередині країни, вартість зовнішнього і внутрішнього ринку має бути приблизно рівнозначною. Без гармонійного розвитку на локальному ринку, будь-яка індустрія є просто неповноцінною. Проте, станом на сьогодні, вартість внутрішнього ринку ІТ-послуг в Україні є в багато разів меншою за експортну частку. Тож, якщо ми говоримо про подальший стрімкий розвиток галузі інформаційних технологій, ми просто не можемо ігнорувати проблему внутрішнього попиту.

Так склалося, що інтерес до продуктів вітчизняного виробництва в Україні слабкий. І ще слабший він на ІТ-послуги, оскільки для більшості локальних гравців цифровізація є питанням далеко не першого порядку. Щоб змінити такий стан речей, представники ІТ-індустрії мають зробити перший крок, надаючи свої послуги локальним організаціям чи установам pro bono та розглядаючи свою роботу на вітчизняному ринку як корпоративну соціальну відповідальність, інвестицію у майбутнє. Такі кроки EPAM Ukraine робить вже зараз, підтримуючи своєю експертизою ряд державних та соціальних проектів.

Не може залишитися осторонь цього питання і держава. На мою думку, уряд має стимулювати використання технологічних рішень іншими індустріями, впроваджувати преференції для бізнесу, який використовує українські ІТ-продукти чи послуги. Зі збільшенням попиту, зросте і кількість технологічних компаній, що сфокусовані саме на внутрішньому ринку.

Очікування від ринку

За збереження поточних умов темпи росту ІТ-галузі в найближчі роки становитимуть  20-25%. Звичайно, це непогано. Але потенціал України у сфері ІТ-продуктів та послуг значно більший. Світовий попит на технологічні рішення зростає і тільки набирає обертів.

Зростання галузі на 25-30% можливе у найближчий перспективі, якщо уряд та держава загалом сфокусуються на пріоритетних галузях та почнуть комплексно вирішувати, нагальні проблеми, такі як працевлаштування іноземців, розвиток людського капіталу та освіти, скасування застарілих законодавчих бар’єрів, розбудова екосистеми та створення технологічних парків. Це дійсно реальний, «помірно оптимістичний», сценарій.

Ключові пріоритети

Крім розбудови та модернізації освітньої системи в Україні, визначення ключових державних пріоритетів, роботи над внутрішнім ринком, українській ІТ-спільноті варто замислитися над формуванням єдиного бачення майбутнього галузі.

Безперечно, можна просто заробляти гроші. Але це вже від початку програшний варіант. Так ми ніколи не зможемо конкурувати на цьому полі з тією ж Індією, яка тільки станом на зараз має близько 3 млн. ІТ-спеціалістів. Це перший момент.

Другий момент – тотальна автоматизація, яка сьогодні проникає в усі галузі нашого життя, і ІТ не є виключенням. У майбутньому світі виграють тільки ті країни, ті індустрії, ті спеціалізації, які матимуть креативну складову. Тому, враховуючи ці два фактори, ми маємо розуміти, що галузі потрібен єдиний план стратегічного розвитку не на 3-5 років, а на найближчі десятиліття.

Наш шанс виділитися на глобальному ринку – працювати над створенням складних продуктів та послуг з високою творчою складовою, а отже – і зі значною доданою вартістю.