За цей час ми допомогли із:
- контактами транспортних компаній для евакуації людей зі Сходу України, для розміщення спеціалістів та відкриттю офісів на Заході України;
- юридичними консультаціями щодо документів для перетину кордону родичам ІТ спеціалістів, порядку дій та переліку документів, необхідних для легалізації перебування за кордоном;
- юридичними консультаціями щодо переліку документів, які має оформити відділ кадрів для спеціаліста, який йде до тероборони або отримав повістку з воєнкомату;
- юридичними консультаціями щодо переліку документів для подання до воєнкомату, для тих фахівців, які звільнені від мобілізації згідно законодавства;
- юридичними консультаціями щодо переліку документів для подання до воєнкомату, для оформлення можливої відстрочки призову та занесення в 4-ту групу мобілізації.
- консультаціями щодо вибору країни для відкриття офісів за кордоном, включаючи умови оподаткування та форми ведення бізнесу, умови відкриття банківських рахунків, процедури по банківським операціям, тощо.
Щоб скористатися сервісом Є-Support!, потрібно залишити
заявку на сайті Асоціації. Після цього з компанією зв’яжеться співробітник Асоціації, щоб надати необхідну консультацію та допомогу.
Коментар:
Катерина Олійник, Віце-президент з правових питань, Arzinger, Партнер
“Питання загальної мобілізації, яку було оголошено в Україні через розв’язану росією війну, та порядку бронювання військовозобов’язаних залишаються ключовою тематикою запитів. Процедура мобілізації включає наступні етапи:
- Уточнення анкетної інформації.
- Проходження ВЛК (медичної комісії).
- Навчання (за умови відсутності спеціалізації).
- Розподілення до військових частин (отримання мобілізаційного розпорядження).
Разом з тим законодавчо не має чіткого визначення місця вручення повістки. Проте і вручення повістки не завжди означає відправку на участь в бойових діях. Мета повітки зазначається у самій повістці і може бути задля уточнення анкетних даних, викликом на проходження медичної комісії, проходження навчання та про направлення до військової частини.
Окрім того, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №194 від 03.03.2022 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану” (Постанова №194), якою встановлюється процедура бронювання військовозобов’язаних, якою передбачено наступний алгоритм дій:
- надання установою пропозицій щодо бронювання органу державної влади (з урахуванням роз’яснення, наданого листом Мінекономрозивитку № 714-20/9420-03 від 08.03.2022);
- погодження органом державної влади пропозицій із Міністерством оборони України;
- подання до Мінекономрозвитку профільним органом узагальнених пропозицій, погоджених із Міністерством оборони;
- прийняття Мінекономіки рішення про надання відстрочки.
Відповідно до Постанови №194 бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, населення.
Втім, загальні засади проведення бронювання визначені Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (“Закон про мобілізацію”), частина перша статті 25 якого передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено так звані “мобілізаційні завдання”.
Відтак, Закон про мобілізацію та Постанова №194 вносять певну неузгодженість з двох ключових питань:
- Чи є мобілізаційне завдання обов’язковою умовою для виконання завдання.
- Наскільки широко можна тлумачити термін ” військовозобов’язані, які працюють” за частиною першою статті 25 та чи обмежуються лише працівниками, які працюють на підставі трудового договору (консервативний підхід), та чи може поширюватись на працівників, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, або на підставі гіг-договорів (наразі застосовується консервативний підхід).
Практика реалізації свідчить про те, що Міноборони, по суті, приймає рішення щодо погодження списків за власною дискрецією і є окремі випадки, які поки не можна віднести до усталеної практики, бронювання спеціалістів без мобілізаційного завдання та осіб, які не знаходились у трудових відносинах (на підставі трудового договору чи контракту) із підприємствами. Проте, це є окремі кейси, в той час як окремі тренди, зокрема реалізація бронювання військовозобов’язаних в певних індустріях (електронні комунікації, агро), свідчить про те, що Міноборони наразі все ж пов’язує рішення щодо погодження із
- наявністю мобілізаційного завдання;
- наявністю у переліку військовозобов’язаних осіб, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей (такий критерій був сформований Міноборони у листі від 11 березня 2022 року № 220/1469).
Наприклад, забронювати не вдасться осіб, які мають певні ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, мінні та протимінні чи інші спеціальності.
Конкретну військово-облікову спеціальність зазначено у військовому квитку. При цьому, в з’ясуванні під яким номером обліковується спеціальність працівника або в розшифруванні її номеру допоможе Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затверджений наказом Міноборони від 7 вересня 2020 року №317.
- чи є посада працівників визначальною для забезпечення сталого функціонування підприємства.
IT Ukraine знаходиться у постійному діалозі із органами державної влади щодо питання особливостей бронювання IT-фахівців та в пошуку шляхів вирішення питання бронювання.”
