Україна на цифровому шляху до ЄС: виклики інтеграції

Україна послідовно рухається до інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС. Питання імплементації європейських стандартів обговорили під час панельної дискусії «Єдиний цифровий ринок ЄС та інтеграція українського бізнесу: можливості для зростання», що відбулася в рамках конференції «На шляху до інтеграції: діалог між урядом та бізнесом щодо вступу України до ЄС». Організатором заходу виступила Kyiv School of Economics за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та фінансової підтримки Швеції.

   

Сьогодні український ІТ-сектор демонструє одну з найвищих ступенів готовності до роботи за європейськими правилами. Саме ІТ-індустрія першою перейняла глобальні стандарти, тому її досвід стає орієнтиром для інших галузей.

 

ІТ є другою найбільш експортно-орієнтованою галуззю України: її частка становить 11,5% від загального експорту країни та 37,4% від експорту послуг. Географія ІТ-послуг охоплює 147 країн світу, серед яких понад 20% припадає на країни ЄС — Мальту, Кіпр, Німеччину, Польщу, Естонію. Європейський ринок стає стратегічним напрямом розвитку українських технологічних бізнесів, адже близькість у культурному та правовому контексті спрощує інтеграцію.

 

Під час дискусії учасники окреслили три основні очікування бізнесу від держави, щоб спростити доступ до ринку ЄС:

• впровадження європейських норм у національне законодавство має здійснюватися без надмірних зобов’язань для бізнесу;
• встановлення перехідних періодів для адаптації бізнесу;
• покрокові інструкції та роз’яснення, які допомагають малому та середньому бізнесу заздалегідь підготуватися до змін.

 

Водночас однією з ключових проблем імплементації європейських норм залишається дефіцит кваліфікованих кадрів. Законопроєкт № 8153 передбачає запровадження посади DPO (Data Protection Officer), обов’язкове повідомлення про витоки даних і значні штрафи, проте наразі в Україні бракує сертифікованих спеціалістів із захисту даних, а формування таких компетенцій може зайняти роки. Підготовка кадрів потрібна вже зараз, адже повна імплементація GDPR очікується ближче до 2028 року.

 

Схожа ситуація спостерігається й у сфері кібербезпеки: Директива NIS2 суттєво розширила сферу застосування на цифрові послуги та управління ІКТ. Основний виклик для українських підприємств — нестача кваліфікованих фахівців із кібербезпеки. За даними ЄС, у 2024 році дефіцит таких спеціалістів перевищував 88 тисяч осіб і потреба в кадрах зростатиме ще більше. Для ефективної імплементації GDPR та NIS2 Україні потрібні системні інвестиції у людський капітал.

 

Заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Олександр Борняков підтвердив, що досягнута політична домовленість з ЄС передбачає створення єдиного регулятора для впровадження цифрових актів, зокрема GDPR, DSA та AI Act.

   

Українське ІТ залишається історією успіху, що демонструє стійкість, адаптивність і глобальну конкурентоспроможність. Європейські правила покликані не обмежувати, а підвищувати надійність бізнесу. Зрозумілі та пропорційні вимоги дозволяють українським IT-компаніям здобути довіру партнерів і відкривають шлях до довгострокових контрактів та участі у проєктах ЄС.