При порівняльному аналізі заходів протидії розповсюдження COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів, в т.ч. громадського харчування, концертних площадок, та торговельних мереж). Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні разів (Німеччина – 286 хворих/млн осіб, Нідерланди – 246 хворих/млн осіб, Швеція – 191 хворих/млн осіб, тощо), використовують лише частину заходів запроваджених в Україні. Водночас, в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю, зокрема, заплановано заборону діяльності підприємств, що не входять до переліку критичної інфраструктури. Це, в свою чергу, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов’язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Провідні експерти говорять, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Але якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, то наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co.
Компанії, члени СУП, ЕВА, ФРУ, IT Ukraine, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club добре відчувають соціальну відповідальність та вживають усіх можливих заходів для запобігання зараженню своїх співробітників шляхом:
- запровадження надомної роботи (для працівників, які можуть працювати віддалено);
- забезпечення засобами особистого захисту;
- роз’яснення небезпеки пандемії.
Саме тому бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на наступному:
- не допустити значної втрати робочих місць;
- якнайшвидше виконати державою зобов’язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти два закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
- негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
- забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету;
- централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
- держава має забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
- зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій усім суб’єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою:
- негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку як на державному рівні, так і в регіонах;
- приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з бізнесом-спільнотою.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що постали нині перед Україною, та готові до співпраці з владою. Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та вимагаємо від держави зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишить значну частину населення країни без засобів існування.
