Результати панельної дискусії в рамках Українського Дому в Давосі

Саме завдяки “науці про дані” ми можемо робити надскладні хірургічні операції, рятуючи життя людей, забезпечувати роботу банків та телеком-операторів, споглядати за розвитком самокерованих автомобілів та поринати у віртуальні подорожі.  Штучний інтелект, машинне навчання, доповнена та віртуальна реальність, Big Data та нейронні мережі – всі ці технології, які роблять (або будуть робити в недалекому майбутньому) наше життя зручнішим, безпечнішим, а подекуди – і цікавішим, ґрунтуються на Data Science.  “90% усіх цифрових даних світу було сформовано лише за останні кілька років. Соціальні мережі, смартфони та гаджети створюють величезні масиви даних. Але як використати ці дані на користь суспільства, економіки, держави? Як розвиток штучного інтелекту, машинного навчання змінять наші життя найближчим часом? Сьогодні ці теми є одними з найбільш актуальних для світової спільноти“, – відкрила дискусію Фаедра Крусос, Chief Innovation Officer у Libra Group.  Олексій Скрипник, народний депутат України та засновник IT-компанії ELEKS, підкреслив важливість теми: “Data Science – це джерело найбільш цінної та достовірної інформації для розвитку сучасного суспільства, за умови, що ви маєте достатні знання та навички, щоб працювати з цією інформацією“.  Учасники розмови відзначили, що відмінні знання основи «науки про дані» – математики – стали платформою для потужної експертизи українських ІТ-компаній у Data Science, яка допомагає вирішувати надскладні задачі для міжнародних клієнтів. Ще на початку ХХ століття Україна займала провідні світові позиції у вивченні точних наук, а її вищі навчальні заклади вважалися одними з найкращих.  “Українські інженери були одними з перших, хто почав роботи у напрямку машинного навчання, Deep Learning-технологій. Тепер ми можемо бачити, як Google активно розвиває ці напрямки, а такі компанії, як Nvidia, активно будують інфраструктури для машинного навчання. Та сьогодні почуваємось більш ніж впевнено – нам є що показати світу”, – зауважив Борис Працюк, керівник відділу R&D, Ciklum.  Він нагадує, що Україна – це батьківщина талановитих, розумних та добре освічених людей.  “Сьогодні ви можете зустріти українського інженера майже в кожній великій технологічній компанії Кремнієвої долини. Що відрізняє українців від інших? Якість та рівень освіти”, – зазначив Алекс Фрідлянд, керуючий директор з питань приватного капіталу Soros Fund Management.   “Для України важливо не зупинятися на досягнутому, а продовжувати розвивати свої сильні сторони. Інвестиції в освіту допоможуть Україні підсилити свої позиції у світі інформаційних технологій та стати провідною країною у розробці високотехнологічних продуктів та послуг. Технології, які базуються на аналізі даних, розвиваються дуже швидко. Якщо зараз не надати освіті в Україні додаткового імпульсу – може бути запізно, попередні досягнення будуть втрачені”, – додав пан Працюк.  Обговорили експерти і сценарії розвитку технологій у перспективі кількох десятиліть.  “Лише синергія Data Science та інших сфер, особливо – біотехнологій та біоінженерії, принесе відчутну користь суспільству“, – констатував Олексій Скрипник. Стрімкий розвиток штучного інтелекту та машинного навчання стали одними з найбільш полемічних тем останнього часу. Своїми міркуваннями з цього приводу з аудиторією поділилися учасники панелі.  “Я не думаю, що роботи вкрадуть більшу частину робочих місць. Штучний інтелект зможе замінити нас лише в тих сферах, де не потрібні особливі знання та навички. Впевнений, що технології принесуть більше користі, аніж шкоди, будуть доповнювати та розширювати можливості людини. Щоб залишатися конкурентними на фоні штучного інтелекту, нам необхідно буде більш відповідально ставитись до питання освіти та власного розвитку“, – зауважив Борис Працюк.  Екосистеми для розвитку інформаційних технологій та Data Science в Україні стали ще однією важливою темою дискусії.  “IT-екосистема в Україні розвивається вкрай динамічно. Сьогодні ми маємо численні спільноти, кластери, акселератори, хаби, індустріальні асоціації. Все це сприяє розвитку технологій та IT-бізнесу – як сервісного, так і продуктового“, – зазначив Олексій Скрипник.  Дискусійним питанням стала роль держави у розвитку технологічних спільнот в Україні.  “Молоді ентузіасти власноруч створили те, що зараз зветься Кремнієвою долиною. І я не чув, щоб у її створенні якось приймала участь держава. Історія знає багато прикладів, коли уряди різних країн інвестували суттєві кошти для забезпечення сприятливих умов для розвитку ІТ-бізнесу, але в них нічого не вийшло. Чому? Інновації не можуть виникати на пустому місці і лише за рахунок грошей. Головне – це таланти. І саме високоосвічені талановиті люди є головною запорукою стрімкого розвитку сфери інформаційних технологій в Україні. Просто дайте їм трошки більше свободи, не створюйте зайвих бар’єрів”, – підсумував розмову Алекс Фрідлянд.  Спонсорами дискусійної панелі виступили компанія Ciklum та Асоціація “ІТ Ukraine“.  Асоціація “ІТ Ukraine” змогла виступити спонсором Українського Дому завдяки підтримці компаній ELEKS, EPAM, GlobalLogic, Innovecs, Intellias, N-iX, PwC та SoftServe.