Презентація концепції втілення «Дія Сity» — реактивний старт наосліп

Презентація концепції втілення «Дія City» — реактивний старт наосліп

28 вересня відбулась презентація концепції розвитку IT-індустрії проєкту «Дія City». Захід організовано Міністерством цифрової трансформації, до участі та обговорення долучились експерти бізнес-асоціацій IT Ukraine Association, European Business Association, American Chamber of Commerce та ТОП-менеджери IT-компаній. 

Влада позиціонує «Дія City» як глобальний технологічний хаб для креативного класу з усього світу. Планується, що це буде всеукраїнський державний проєкт, який передбачає запровадження спеціального правового режиму для IT-бізнесу без прив'язки до якоїсь конкретної території. 

Що попередньо пропонує IT-бізнесу «Дія City»

Загальні положення:

  • «Дія City» буде поширюватися на всю територію України, а умови її функціонування залишатимуться незмінними протягом 15 років;
  • Резидентами «Дія City» можуть бути лише компанії, що працюють за КВЕД 62.01 (розробка ПО), КВЕД 62.02 (системна інтеграція), КВЕД 72.19 (дослідження у сфері ІКТ), КВЕД 63.11 (SAAS) + Кіберспорт;
  • Резидентові пропонується обрати ще один критерій (додатковий до КВЕД і середньої зарплати): 1) або експорт 70+%, 2) або видатки компанії на фонд оплати праці 70+%, 3) або 70% виручки від монетизації прав на ПО. Обов'язковим буде такий критерій, як середня зарплата його працівників. Вона має бути не менше 1200 євро;
  • Мінцифри виступає регулятором новоствореного режиму для IT-галузі. Вона приймає рішення щодо членства в «Дія City», відповідності потенційних учасників  критеріям участі, обміну інформацією між органами влади.

Кадрова політика та податки:

  • Податки на працю передбачають 5% ПДФО, ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору;
  • Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал за ставкою 9%;
  • Введення нової форми зайнятості «GIG», за аналогією з новою концепцією "Worker" у праві Канади та UK. Мінцифри пояснює, що така форма передбачає щось середнє між ФОП і працівником (гнучкість роботи з персоналом, можливість укладення NCA, NSA, NDA; припинення договору з GIG  за 1 місяць, payment in lieu of notice, garden leave тощо);

Інші юридичні аспекти:

  • Введення у вітчизняне право елементів англо-американської правової системи; 
  • Законодавчі пропозиції щодо «Маски-шоу стоп-3»: 
  • підвищення санкційності проведення слідчих дій до рівня Генпрокурора та його заступників; 
  • обмеження щодо арешту/виїмки обладнання і документів; 
  • проведення слідчих дій виключно слідчими центральних апаратів СБУ/МВС/ДПС-БЕБ.

Експортна IT-галузь в Україні має всі передумови для збереження темпів зростання, які ми спостерігаємо останні 10 років. Коли влада говорить про створення спеціального режиму для айтішників, потрібно обов'язково врахувати та підсилити всі фактори, які привели індустрію до успіху. Тож виникає питання, чому в концепції не враховані можливості співпраці підприємств з контрактниками ФОП третьої групи. А от якраз поява нового державного регулятора може призвести до корупційних ризиків, складності адміністрування та непрозорості роботи нового податкового режиму. Тобто, до зворотнього ефекту. І нарешті, до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання розвиток освіти. 

Представлена концепція потребує ретельного опрацювання з усіма стейкхолдерами. Проте всі законопроєкти заплановано подати в ВРУ вже 15 жовтня, а вже з 1 січня всі механізми мають вже працювати на практиці. Наскільки це реалістично риторичне питання.

Ми хочемо застерегти владу від можливих негативних наслідків, до яких може призвести не апробована правова модель у разі її введення вже з 1 січня 2021 року. На нашу думку, ми маємо серйозно братись за реалізацію подібного масштабного проєкту після 2-3 років «обкатки» нового правового режиму як у вітчизняних, так і в іноземних судах.

— підкреслює Дмитро Овчаренко, Віце-президент Асоціації “IT Ukraine”

: