Дата публікації:
Публікація:
19 березня, відбулася онлайн-зустріч в рамках ITU Legal Talks, організована Асоціацією IT Ukraine за участі юридичного партнера – компанії EBS. Темою зустрічі стала «Працевлаштування осіб з інвалідністю: реформа 2026».
Спікерки заходу Катерина Гарбуз, партнерка, керівниця юридичної практики в ITU Partner EBS та Катерина Бровка, юристка в ITU Partner EBS, окреслили зміни, запроваджені Законом №4219 і їх вплив на бізнес, роз’яснили правові аспекти вибору між квотою та внеском, проаналізували відповідальність, перевірки й фінансові ризики у 2026 році, а також пояснили новий квартальний формат контролю – що саме змінюється і чого очікувати бізнесу.
Серед озвученої інформації:
У 2026 році Закон №4219 змінює підхід до працевлаштування осіб з інвалідністю — від формального виконання нормативів до rights-based моделі, що базується на рівності, недискримінації та реальній інтеграції в робоче середовище. Бізнес у цій системі розглядається як партнер держави, а не лише як суб’єкт контролю.
Раніше регулювання фокусувалося на визначеннях і формальних вимогах. Натомість нова модель зміщує акцент на забезпечення прав працівників і створення умов для їх повноцінної участі у трудових процесах.
Однією з ключових вимог стає «розумне пристосування» робочого середовища. Йдеться про адаптацію умов праці під конкретного працівника — від змін у робочому місці до перегляду функціоналу чи формату роботи.
Зокрема, це може передбачати:
Держава передбачає можливість компенсації витрат або дотацій для бізнесу. Для цього роботодавець має звернутися із заявою, а Держпраці — оцінити обґрунтованість і ефективність заходів.
Компенсація не надається, якщо:
Окремий блок змін стосується повернення працівника до роботи після встановлення інвалідності. Закон передбачає право на повернення до попереднього роботодавця з урахуванням індивідуальної програми реабілітації та умов праці. Якщо інвалідність пов’язана з роботою, роботодавець зобов’язаний забезпечити таке повернення протягом до 4 місяців.
Водночас ці гарантії не застосовуються у випадках:
Реформа також змінює підхід до відповідальності. У разі порушення прав працівника роботодавець зобов’язаний виплатити компенсацію у розмірі трикратної середньої зарплати за період порушення, але не більше ніж за 6 місяців.
Суттєво оновлюється механіка виконання нормативу працевлаштування. Він більше не річний, а розраховується щоквартально. При цьому до виконання зараховуються лише ті працівники, чия заробітна плата перевищує мінімальну.
Базові параметри виглядають так:
З 2026 року роботодавець фактично обирає між двома моделями: працевлаштуванням осіб з інвалідністю або сплатою цільового внеску, якщо норматив не виконано. Внесок адмініструється податковими органами, а звітність і контроль — через систему державних органів.
Внесок сплачують роботодавці, які:
Розрахунок внеску прив’язаний до середньої зарплати та кількості «незаповнених» місць. Важливо, що під час воєнного стану застосовується знижений коефіцієнт — 50% від розрахованої суми.
Контроль за виконанням нових правил розподілений між різними органами: Держпраці перевіряє дотримання нормативу, а Пенсійний фонд — правильність розрахунку та сплати внеску. У разі помилкового зарахування працівника до нормативу роботодавець повинен самостійно донарахувати внесок за весь період порушення.
Звітним періодом стає квартал. Очікується, що звітність подаватиметься протягом приблизно 40 днів після його завершення, а сплата внеску — упродовж 10 днів після граничного строку подання звіту. Також передбачені фінансові санкції за порушення строків або порядку сплати.
Залишились запитання? Скористайтеся є-Support – сервісом безоплатних юридичних консультацій, а також консультацій з кібербезпеки для ITU Members.
