Із появою блокчейна Ефіріума виникло більше можливостей для створення додатків на блокчейні, тому кількість сфер застосування технології значно розширилася. Будь-де, де важливо забезпечити прозорість транзакцій та відстежуваність, безпеку мережі та доступу до здійснення операцій можна використовувати технологію. Із її використанням експерементують у сферах цифрової ідентичності, передачі та безпеки даних, логістиці, govtech, юриспруденції, охорони здоров’я, комерції. Наступним етапом буде все що пов’язане із Індустрією 4.0 − IoT, виробництвом, транспортом тощо.
− Наскільки блокчейн-технологія наразі затребувана в Україні? Як зміниться попит на неї, в разі її легалізації?
− Сьогодні блокчейн-технологія в основному обмежується сферою криптовалют, хоча є декілька проектів у державному секторі. Наразі пропонуються три напрямки, в яких прийматимуться зміни чи законопроекти: оподаткування операцій із криптовалютами, зміни до закону про публічні електронні реєстри щодо запровадження хешування даних, та останній − це зміни до закону про відмивання грошей та протидію фінансуванню тероризму.
Якщо говорити про технологію блокчейн, то в податковому законопроекті даватиметься визначення розподіленого реєстру, а в законі про публічні електронні реєстри вводиться поняття хешування, та використання хешів при роботі із даними. Таким чином, мова йде про формування підґрунтя використання технології у державних реєстрах. Теперішня адміністрація, як відомо, взяла курс на цифровізацію, тому використання розподілених технологій в електронних реєстрах, прогнозовано, може мати попит.
Якщо говорити про інші сфери, окрім використання блокчейну в різних реєстрах, то попит на застосування технології у фінтеку, логістиці, комерції залежить від результатів вже реалізованих кейсів в інших країнах. Проте є інший вагомий фактор − попит на технологію у багато чому залежить від активності та кількості компаній на ринку, що будуть продавати свої послуги. І тут вже йде мова про комплексний підхід і про створення умов, що сприятимуть розвитку всієї галузі, адже більшість компаній, що пропонують блокчейн розробку мають основний дохід з роботи із крипто компаніми. Тож ми розробили комплекс умов, що дадуть змогу блокчейн галузі в Україні вийти на новий етап розвитку.
− Хто виграє від легалізації блокчейн-технологій в Україні?
− Від прийняття напівзаходів, які пропонують сьогодні, українська блокчей-індустрія не виграє. Деякі криптовалютні компанії навіть якщо і легалізуються в Україні, впливу на індустрію в цілому це не здійснить, адже відкритими залишаться проблеми відсутності необхідних фінансових та банківських інструментів, багато компаній не захочуть бути податковими агентами користувачів та залишаться в інших юрисдикціях, взаємодія із іноземними клієнтами залишиться ускладненою.
Адміністрація виграє. Щось буде прийнято, закрити це питання регулятори хочуть давно. Із боку необхідності введення регуляцій FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), введення AML/KYC стандартів є неминучим, тож це нормальний процес. Проте розвитку технології в Україні та сфери криптовалют прийняття теперішніх законопроектів глобально не сприятиме без комплексного підходу, хоча із боку піару звучатиме це добре, в Україні легалізували криптовалюту або запровадили реєстри на блокчейні але ймовірність того, що хтось захоче відкривати ТОВ, щоб легально працювати в Україні, де відсутні комфортні інструменти ведення бізнесу майже нульова. Тож на розвиток технології чинні пропозиції не вплинуть і доходів не згенерують, що ми і пояснюємо регуляторам.
