Згідно статистики, яка була оприлюднена нещодавно, наразі мобілізовано + 700 тисяч осіб до несення військової служби, що означає, що поступово ми почнемо взаємодіяти з ветеранами, на етапі їх реінтеграції до мирного життя.
Серед майбутніх ветеранів/нок будуть ті, котрим доведеться повністю змінювати свою професійну сферу, напрямок або формат роботи через певні обмеження, які вони отримали під час служби. Маємо надію, що будуть і ті, хто зможуть повернутись до колишніх посад та своєї професії.
Можемо припустити, що ветерани/ветеранки будуть у більшості компаній, тобто посеред нас і ми маємо бути готовими до прийняття їх, комунікації з ними та їх підтримки.
HR фахівці, одні з перших контактують з ветеранами, тому маючи досвід взаємодії з ветеранами в нашому БФ “MINDY” хочемо поділитись з вами основними особливостями взаємодії.
Про що потрібно знати HR у спілкуванні з ветераном/нкою?
Ветерани - це перш за все, звичайні люди, які відрізняються від всіх інших людей наявністю бойового досвіду. Тому у спілкуванні з ними варто дотримуватись загально етичних принципів, якими має володіти HR. Абсолютно нормально, якщо ви відчуваєте дискомфорт і не знаєте як дати назву деяким речам, ви можете відверто розповісти ветеранам про свої почуття та запитати як правильно називаються наступні.
Тож, як коректно називати людину, яка приймала участь у бойових діях? Ця назва - ветеран або ветеранка, в залежності від статі.
Не варто називати ветеранів іншими словами на кшталт, військовий чи боєць, ці назви в певній мірі є некоректними та обмежують сприйняття людини.
Воєнний досвід - це сукупність подій, обставин та інших моментів, які стались з людиною під час приймання участі в бойових діях. Тобто, задаючи питання стосовно обовязків людині на певній посаді, системи підпорядкування або певних обставин, ми запитуємо про наступне, вживаючи: якими були обов'язки людини у їхньому воєнному досвіді.
Є певний стереотип, що ветерани - це трохи загрубі, мало емоційні та досить не комунікативні люди, які обмежуються односкладними відповідями. Мабуть, цей стереотип сформовано відсутністю великого досвіду у співпраці та професійній активності останніх, адже навіть після початку війни у 2014 році, до сьогодні,наші компанії та організації були дуже мало підготовлені та відкриті для прийняття ветеранів у своє коло співробітників.
Як і серед цивільних, звичайних людей серед ветеранів вам можуть зустрітись екстраверт або інтроверт, людина більш налаштована на відкритість та люб'язність і той хто буде обмежуватись певними фразами і емоційно не залучатись у розмову.
Не варто це сприймати на власний рахунок, треба розуміти що це не стосується вас як співрозмовника, то є особливістю різноманіття соціальної поведінки людей та людської психіки в цілому.
Те, до чого варто бути готовими при взаємодії та комунікації з ветеранами - це певні травматичні наслідки, які можуть проявлятися як гіперкінези - мимовільне здригування м'язів на обличчі чи тілі. Це може бути наслідком травматичного ушкодження головного мозку, так званої контузії. Є цілий перелік симптомів та наслідків цього травмування, яке змінює докорінно нервову систему людини та може бути причиною певних фізичних проявів у людини. Це ті моменти до яких потрібно бути готовими і спокійно сприймати не акцентуючи увагу на тому. Це ж стосується протезування кінцівок, важливо бути готовими до взаємодії з людиною, яка прийняла або все ще знаходиться на шляху прийняття свого нового тіла та нового життя.
Агресія, дратівливість та відстороненість можуть бути також супроводжуючими проявами травматизації головного мозку, потрібно розуміти що це зумовлено певними неврологічними змінами і не є вибором або звичайною поведінкою людини.
Ваша задача, як HR, при спілкуванні з ветераном/кою - створити безпечний контакт, приймаючу людину з її особливостями та потребами, менше оцінюючи більше надаючи підтримки та потурбуватися щоб у ветерана/ки була можливість звернутись за допомогою чи порадою до довіреної особи. Це може бути HR manager компанії, People Partner, керівник, просто співробітник, який теж має воєнний досвід. Якщо ви не відчуваєте в собі сили та достатньо кваліфікації щоб вести та підтримувати ветерана/ку - знайдіть людину у вашій компанії, кому б можна було б це доручити, кому ця тематика близька, хто хотів бути корисним в цьому.
Для ветерана/ки ви можете представили цю людину як ментора, тим самим не викликаючи почуття особливого відношення чи надмірної уваги.
Задачею СSR бізнесу є адаптування умов праці та співробітників компаній до прийняття молодих хлопців та дівчат, згідно статистики вік ветерана/нки набагато помолодшав і зараз найбільш представлений у виборці 19-28 років іі HR фахівець, як пазл організму, який відповідає в першу чергу, за людей та адаптацію співробітників має бути готовим до наступного досвіду взаємодії з ветеранами/ками війни.
Декілька практичних порад щодо проведення зустрічі HR з ветераном/кою.
- Не забувайте про конфіденційність - наголошуйте це ветеранам/кам, їм дуже важливо відчувати безпеку та можливість залишити певну інформацію тільки для вас.
- Слухайте та відчувайте. Якщо у вас виникає відчуття (навіть інтуїтивне), що ветеарну або ветеранці не комфортно говорити, – запитайте, чи все добре, запропонуйте перенести розмову на певний час або зробити перерву, якщо є така можливість.
- Поважайте особисті кордони ветеранів/нок - попри можливі невдачі щодо працевлаштування,не засуджуйте їх, не робіть акцентів на їхніх особистих якостях та рівні зусиль. Завдання HR фахівців – бути стабільним провідником підтримки, навіть якщо справи йдуть не дуже.
- Використовуйте “я – комунікацію”
Хвилюватись під час бесіди з іншою людиною – це нормально. Доречно буде поділитися вашими власними емоціями з ветераном/кою. Якщо ви говорите щиро – це демонструє вашу відкритість і може допомогти опанувати хвилювання та зробить атмосферу спілкування більш гармонійною.
Головне дотримуйтесь правил ділового спілкування і говоріть саме про себе, про свої відчуття й емоції, не перекладаючи відповідальність на співбесідника. Ви можете сказати щось на кшталт: “Ви знаєте, я ще не проводила зустрічів із ветеранами, тож трохи хвилююсь. Але мені щиро хочеться, щоб наше спілкування було комфортним для нас обох. Тож якщо я буду перепитувати або уточнювати щось, прошу поставитися до цього з розумінням. Якщо вам буде некомфортно про щось говорити, просто скажіть мені про це”. Так ви зізнаєтесь у своїх емоціях, але зробите це етично, не порушуючи особистих меж співрозмовника. - Називайте речі своїми іменами. Вживайте назви явищ і станів без емоційного забарвлення. Наприклад, не варто використовувати слово “подвиг”. Оберіть нейтральне “воєнний досвід” чи “бойовий досвід”.
Якщо узагальнити наш досвід, як ми у фонді взаємодіємо з ветерами (поки що не було досвіду роботи з ветеранками) на зустрічах, у процесі пошуку майбутньої професії то для себе ми вибрали кілька принципів: ми намагаємось їх приймати та розуміти, ми намагаємось показати що хоч ми не до кінця і розуміємо всі складнощі, які вони пройшли та проходять зараз – та ми поруч з ними, у них завжди є шанс потурбувати нас ще раз, або спробувати пізніше.
Ми налаштовуємо себе на те, що ми тільки на початку вивчення специфіки взаємодії з людьми травмованими бойовим досвідом і нам ще багато в чому треба вчитись, тому починаємо цей шлях з прийняття та емпатії.
Пам'ятайте, що ви не одні у цьому досвіді, не хвилюйтесь і шукайте відкрито допомогу, підіймайте проблематику серед HR community, community психологів та терапевтів - це зробить вас на крок ближчими до них і дасть змогу стати провідником у відновлення для когось.
Матеріал було підготовлено з використанням посібника “Працевлаштування ветеранів” VETERAN HUB, за що щиро дякуємо спільноту і рекомендуємо до вивчення HR фахівцям.
Наразі ми шукаємо партнерів, CSI компанії, які зацікавлені в співпраці щодо навчання та працевлаштування ветеранів. Також, є можливість долучитись до інших напрямків роботи фонду: центри фізіотерапії та реабілітації, протезування, психологічна підтримка ветеранів та їх рідних, постраждалих від війни.Більше про нас можна знайти тут: https://mindyfoundation.com.ua/eng/
З питань співпраці звертайтесь bm@mindyfoundation.com.ua Telegram @kozakdrive.
Підготувала Ірина Герасимова координатор напрямку професійної орієнтації БФ "Майнді", HR Generalist NGO Christian Vision.
