ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ УКРАЇНСЬКОЇ IT CПІЛЬНОТИ У ПОЛЬЩІ

Звертаємо Вашу увагу, що Департамент податку на доходи Міністерства фінансів Польщі у офіційному роз’ясненні від 06.07.2022 р. зазначив, що українці, які тимчасово перебувають в Польщі, але продовжують отримувати дохід за межами Польщі, автоматично не підпадають під критерії польського податкового резидентства. Відповідно до роз’яснень факт тимчасового переміщення з України до Польщі у зв’язку з війною не перешкоджає особі підтримувати центр життєвих інтересів в Україні. При цьому, зауважується, що питання встановлення, чи залишається особа податковим резидентом України, не зважаючи на фактичне перебування в Польщі, має виключно індивідуальний підхід і розглядається окремо в кожному випадку. Зокрема, наявність лише віддаленої роботи для українських підприємців не є підставою для автоматичного підтвердження центра життєвих інтересів в Україні. [1] Кожна з цих умов підлягає незалежній оцінці, а це означає, що виконання будь-якої з них достатньо для визнання того, що платник податків має центр життєвих інтересів у Польщі. ———————————————————————————————————————— КОМЕНТАР ДО ЛИСТА ДЕПАРТАМЕНТ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ ПОЛЬЩІ ВІД 06.07.2022 Р. Департамент податку на доходи Міністерства фінансів Польщі у листі від 06.07.2022 р. надав деякі роз’яснення щодо польської концепції податкового резидентства для тимчасово переміщених українців. Відповідно до цих роз’яснень положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (надалі – «Конвенція») превалюють над положеннями польського національного  законодавства для цілей визначення місця податкового резидентства українських громадян, а тому критерії податкового резидентства відповідно до ст. 4 Конвенції має бути застосовані. Згідно зі ст. 4 Конвенції термін “резидент однієї Договірної Держави” означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу,  місця  реєстрації  або  іншого аналогічного критерію. Таким чином, може виникнути ситуація, в якій особа підпадає під визначення резидента обох Договірних Держав відповідно до національних законодавств. Конвенція вирішує це питання наступним чином. Відповідно до п. 2 ст. 4 Конвенції у випадку, якщо особа підпадає під визначення резидента обох Договірних Держав, то така особа визнається резидентом тієї держави, де вона має постійне місце проживання. Якщо особа має постійне місце проживання в обох державах, то така особа вважається резидентом  тієї Держави, де вона має найбільш  тісні  особисті  й  економічні  зв’язки  (центр життєвих інтересів). У роз’ясненні зазначається, що українці, які тимчасово перебувають в Польщі, але продовжують отримувати дохід за межами Польщі, можуть автоматично не підпадати під критерій польського податкового резидентства. Відповідно до роз’яснень факт тимчасового переміщення з України до Польщі у зв’язку з війною не перешкоджає особі підтримувати центр життєвих інтересів в Україні. При цьому, зауважується, що питання встановлення, чи залишається особа податковим резидентом України, не зважаючи на фактичне перебування в Польщі, має виключно індивідуальний підхід. Зокрема, наявність лише віддаленої роботи для українських підприємців не є підставою для автоматичного підтвердження центра життєвих інтересів в України. ———————————————————————————————————————— ЯК ДЕКЛАРУВАТИ ПОЛЬСЬКЕ ПОДАТКОВОЕ РЕЗИДЕНТСТВО

• У зв’язку з воєнними подіями в Україні польське законодавство було доповнено положенням, чинним на період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, яке дозволяє українським громадянам, які переїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, подати заяву, що Польща є центром їх життєвих інтересів.
• Подання такої заяви означає, що доходи українських громадян будуть оподатковуватися, як резидентів Польщі, без необхідності додаткового вивчення вищезгаданих передумов у цьому відношенні.

Після подання зазначеної заяви громадянин України буде вважатися податковим резидентом Польщі з першого дня прибуття до Польщі незалежно від виконання вищезазначених умов. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР З ПОЛЬСЬКИМ РОБОТОДАВЦЕМ

• Громадянин України, який підпадає під критерії податкового резидентства у Польщі визначені вище, та уклав трудовий договір з польським податковим резидентом, є платником ПДФО (PIT) в Польщі.
• ПДФО (PIT) сплачує роботодавець як податковий агент, однак фізична особа зобов’язана подавати річну податкову декларацію з ПДФО (PIT) до кінця квітня наступного року за кожен податковий рік (який відповідає календарному). Податкова декларація складається на підставі даних форми ПДФО-11 (PIT-11), яка формується та надсилається роботодавцем працівнику та податковій інспекції, що відповідає за його облік.
• Варто звернути увагу на можливість використання послуги «Twój e-PIT» («Ваш e-PIT»), що є доступною за посиланням podatki.gov.pl. Використовувати послугу «Ваш e-PIT» зручніше через Profil Zaufany. За допомогою такої послуги працівник може автоматично сформувати податкову декларацію, підготовлену та надану Національною податковою адміністрацією.
• Ставки ПДФО в Польщі становлять 12% та 32% (вища ставка застосовується з моменту, коли дохід перевищує 120 000 злотих за календарний рік). Водночас з 1 липня 2022 року польським керівництвом ставка ПДФО була знижена з 17% до 12%.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР З УКРАЇНСЬКИМ РОБОТОДАВЦЕМ

• Якщо громадянин України, який тимчасово перебуває на території Польщі, продовжує трудові відносини з українським роботодавцем, то такий працівник залишається податковим резидентом України, а його доходи оподатковуються тільки в Україні (незважаючи на фактичне виконання роботи в Польщі), якщо всі умови, передбачені частиною 2 статті 15 Угоди України та Польщі про уникнення подвійного оподаткування (надалі – Угода) будуть виконуватися одночасно, тобто:

1. працівник проживає в Польщі не більше 183 днів протягом календарного року;
2. винагорода виплачується роботодавцем, який не є резидентом Польщі, або від його імені;
3. винагороду виплачує не постійне представництво або постійний офіс, який роботодавець має в Польщі.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР З ПОЛЬСЬКИМ РОБОТОДАВЦЕМ

• При наданні IT послуг за цивільно-правовими договорами питання оподаткування залежить від того, чи надасть громадянин України польській компанії довідку, яка підтверджує його податкове резидентство в Україні. Ця довідка зазвичай видається податковими органами за місцем реєстрації платника податків на його запит.
• (1) У випадку надання громадянином України довідки про українське податкове резидентство.
• Якщо підрядник (громадянин/громадянка України) надасть польській компанії довідку про його/її податкове резидентство в Україні, слід оцінити, чи вважатиметься місце діяльності такого підрядника (в якому він/вона надає послуги за цивільно-правовимдоговором), так званим «постійним представництвом» в Польщі.

Виходячи із вищевикладеного, рівні податкового навантаження підрядника (іноземця), з яким відносини в Польщі оформлені на підставі цивільно-правового договору, можуть різнитися з огляду на те, чи підпадає діяльність такого підрядника під ознаки постійного представництва, а саме:

• при наявності ознак постійного представництва – польська компанія повинна стягнути 20% податку на доходи фізичної особи (надалі – ПДФО) з доходу, виплаченого громадянину України, і до кінця лютого наступного року видати декларацію за формою IFT-1/IFT-1R; сам же підрядник не подає податкову декларацію в Польщі;

при відсутності ознак постійного представництва – підрядник не підлягає оподаткуванню (його/її винагорода не обкладається авансовими внесками ПДФО) та не подає податкову декларацію в Польщі; натомість, до кінця лютого наступного року підрядник отримує від польської компанії декларацію IFT-1/IFT-1R із зазначеною сумою виручки.

• (2) У випадку ненадання громадянином України довідки про українське податкове резидентство існує два сценарії подій:
• Якщо підрядник (громадянин/громадянка України) не надає польській компанії довідку про податкове резидентство в Україні і, при цьому, його/її перебування в Польщі не перевищує 183 дні в податковому році, – польська компанія зобов’язана стягнути 20% ПДФО з доходу такої особи, а до кінця лютого наступного року – видати декларацію за формою IFT -1/IFT-1R; сам же підрядник не зобов’язаний подавати податкову декларацію в Польщі;
• Якщо підрядник (громадянин/громадянка України) не надає польській компанії довідку про податкове резидентство в Україні і, при цьому, його/її перебування в Польщі перевищує 183 дні в податковому році, то:
• з доходу, виплаченого протягом перших 183 днів перебування іноземця в Польщі, польська компанія зобов’язана стягувати фіксовану ставку ПДФО в розмірі 20% (так званий «податок у джерела»);
• з доходу, виплаченого після 183 днів перебування іноземця в Польщі, польська компанія зобов’язана щомісячно сплачувати авансові внески з податку за загальними правилами (тобто за правилами, що застосовуються до польських платників податків). До кінця лютого наступного року польська компанія має видати підряднику наступні документи: декларацію за формою IFT-1/IFT-1R (яка має містити інформацію про дохід за перші 183 дні перебування в Польщі) та PIT-11 (яка має містити інформацію про доходи на подальший період перебування в Польщі). У цьому випадку підрядник, як податковий резидент вже у Польщі, не розкриває у своїй податковій декларації дохід, відображений у декларації за формою IFT-1/IFT-1R.
• (3) Можливість заявити про податкове резидентство в Польщі
• Українські підрядники, які надають послуги за цивільно-правовимидоговорами польським компаніям, як і особи, які працюють за трудовим договором, мають право подати заяву, в якій підтвердити, що Польща є центром їхніх життєвих інтересів.
• В такому випадку до відносин польської компанії та підрядника застосовуватимуться положення податкового законодавства, передбачені для праці за трудовим контрактом.

УКРАЇНСЬКІ ФІЗИЧНІ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦІ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ПОЛЬЩІ

• Питання оподаткування доходу за «business-to-business» контрактами, зокрема, договорами доручення, укладеними з фізичною особою-підприємцем (надалі – ФОП) слід розглядати з урахуванням Угоди. Податкове резидентство при співпраці за B2B-контрактами має оцінюватися відповідно до правил оподаткування прибутку від бізнесу згідно зі статтею 7(1) Угоди.
• Перш за все, необхідно з’ясувати, чи ФОП підпадає під визначені вище критерії податкового резидентства у Польщі. Якщо так, то доходи таких ФОПів підлягають оподаткуванню саме в Польщі. ФОП несе зобов’язання зі сплати податків самостійно, без участі податкового агента.
• Однак, якщо ФОП є податковим резидентом України і не підпадає під вимоги податкового резидентства у Польщі, але має ознаки постійного представництва на території Польщі (наприклад, має місце управління, філію, офіс, майстерню на території Польщі), то прибуток такого ФОПа може підлягати оподаткуванню в Польщі відповідно до правил оподаткування постійних представництв.

Зазвичай дохід ФОПа в Польщі за «business-to-business» контрактами оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб (12% та 32%, де найбільша ставка застосовується, якщо дохід перевищує PLN 120,000 за календарний рік). Важливо звернути увагу, що ФОП не обмежений правом обрати форму оподаткування, зокрема:

• єдину ставку (де фіксована ставка податку 19% застосовується до всього доходу, незалежно від суми доходу за календарний рік), або
• одноразовий податок на зареєстрований неоподаткований дохід, при цьому ставка податку можуть бути ще нижче залежно від виду комерційної діяльності (наприклад, ставки можуть бути знижені до 12% щодо певних ІТ-послуг).

Застережуємо, що даний алерт не містить спеціального аналізу можливості ведення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства України, які перебувають на території Польщі. Засади ведення підприємницької діяльності будуть наведені у наступних публікаціях, однак, хочемо зазначити, що підприємницька діяльність на території Польщі має виключний характер, а можливість ведення такої діяльності потребує додаткового аналізу в кожному окремому випадку. Зауважуємо, що українська криза спонукає польського законодавця постійно шукати нові податкові рішення. Тому не виключаємо, що найближчим часом можуть бути запроваджені нові нормативно-правові акти з розглядуваних питань, про що ми оперативно повідомимо в наступних алертах.