Vasyuk_maanimo

Про потенціал українського IT в матеріалі для Maanimo

У найближчі рік-два уряд планує повністю діджиталізувати весь документообіг в Україні. Цей процес уже активно просувається, а разом із тим вимагає не тільки великих фінансових вкладень, а й людських ресурсів - кваліфікованих IT-фахівців. Про те, наскільки розвинений український IT-сектор, про якість підготовки айтішників, оподаткування для IT і перспективні стартапи в ексклюзивному інтерв'ю для Maanimo розповів виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

- В Україні існує більше тисячі IT-компаній, які налічують близько 100 тисяч співробітників. При чому за перше півріччя кількість IT-фахівців зросла майже на 3,5 тисячі. При такому великому прирості виникають питання до якості підготовки кадрів у цій сфері. Як із цим справи?

- Не дивлячись на те, що українська система освіти далеко не досконала, кадровий потенціал у нас високий. За даними HackerRank, Україна займає 11-е місце серед 50 країн з найкращими розробниками ПЗ і 6-е місце в рейтингу кращих програмістів TopCoder. Але є проблема з відтоком кадрів. Щоб найкращі IT-фахівці не покидали країну, необхідно створити комфортне середовище для IT-бізнесу в Україні, просувати інновації на державному рівні.

Що стосується якості освіти, дійсно, студенти стикаються з труднощами при працевлаштуванні, оскільки програми лекцій і технічне забезпечення вищих навчальних закладів не відповідають реаліям IT-ринку. Щоб підготувати випускника вузу до роботи, роботодавець витрачає на нього додаткові фінансові та часові ресурси.

- Наскільки активно IT-компанії інвестують у професійний розвиток і підвищення кваліфікації своїх фахівців?

- Практика кооперації IT-компаній і вузів на українському ринку існує досить давно - більше 10 років. EPAM, SoftServe, Luxoft, Ciclum, GlobalLogic були одними з перших, хто проявив таку ініціативу. Формати співпраці найрізноманітніші: від установи окремих R&D центрів і сучасних навчальних програм у рамках університету до більш короткострокових проектів у вигляді лекцій і стажувань.

Важливо підкреслити, що інвестиції IT-бізнесу в освіту постійно зростають: компанії не тільки фінансують оснащення комп'ютерних класів, але виділяють гранти на навчання та додаткову оплату праці викладачів. Як показує практика, це найбільш дієвий і швидкий спосіб підготовки IT-фахівців на базовому рівні, адже відсоток подальшого працевлаштування таких студентів значно вище. Виграють у результаті всі.

З останніх прикладів масштабної кооперації вузу і бізнесу - партнерство між Українським католицьким університетом та SoftServe, яке передбачає фінансування, спільні дослідницькі проекти, нові навчальні курси зі штучного інтелекту і машинного навчання.

Звичайно, успішна кооперація IT-компаній з вузами не замінює державного фінансування. Щоб адаптувати систему освіти до реальних запитів IT-ринку, необхідна досить тривала і системна робота.

- Більше 80% IT-послуг в Україні створюється для зарубіжних ринків, що робить цю галузь експортно орієнтованою. До того ж заробітки українських айтішників за кордоном зросли на третину. Виходить, що ми практично розтрачуємо інтелектуальний потенціал? Або така ситуація вигідна державі виключно через поповнення держбюджету за рахунок податкових відрахувань?

- Дійсно, експорт комп'ютерних послуг за 6 місяців поточного року виріс на третину до 1,64 млрд доларів. IT-індустрія входить у ТОП-3 за обсягом експорту послуг, що забезпечує стабільний приплив валюти у країну.

Я б не ставив питання так, ніби експорт IT-послуг і розвиток власного продукту - це взаємовиключні речі. Навпаки. У процесі роботи із зовнішніми високотехнологічними ринками США, Європи, Ізраїлю, за фактом, відбувається трансфер технологій в Україні. Наші фахівці розширюють свою експертизу в найбільш затребуваних галузях: automotive, fintech, space tech, agritech, energy tech та інших. Накопичивши достатньо знань і досвіду, вони можуть створювати свої продукти і стартапи.

Але виникає питання: чи готовий український ринок купувати IT-продукт? Ні, платоспроможний попит на інновації на внутрішньому ринку все ще недостатній.

У той час, як за кордоном використовують штучний інтелект і роботизацію, більшість українських замовників все ще на етапі автоматизації бізнес-процесів. Частина фахівців не бачать перспектив самореалізації в країні, тому виїжджають за кордон, адже попит на них там високий.

Сформуємо платоспроможний внутрішній попит на IT-послуги - вийдемо з цього замкнутого кола.

- Велика частина IT-фахівців проти податкової ініціативи Кабміну про введення п'ятої групи ФОП для даної галузі. Деякі вважають, що третьої групи цілком достатньо. На якій позиції стоїте ви? Можливо, доцільніше буде повністю реформувати податкову систему?

- П'яту групу варто розглядати не тільки як податкову ініціативу, а як комплексний механізм розвитку IT-індустрії, який, зокрема, повинен усунути дисбаланси в системі освіти. Позитивним є і те, що фондом IT Creative буде розпоряджатися IT-бізнес (згідно з ініціативою Уряду).

У той же час, Асоціація стурбована щодо відсутності чіткої механіки роботи фонду: формування та його розподілу, обґрунтування рівня відрахувань до фонду і термінів запуску його роботи. Тому ми і далі ініціюємо діалог влади з IT-бізнесом.

- Уряд вважає чудовою ідеєю створення Фонду розвитку людського капіталу. При цьому багато айтішників проти, оскільки не хочуть це фінансувати зі своєї кишені. Однак готові підтримати ініціативу, якщо перехід на нову систему оподаткування буде добровільним. Які умови потрібні для того, щоб обидві сторони були у виграші?

- Згідно з ініціативою Уряду, перехід на нову систему оподаткування буде добровільним. Можливість вибору відстоювали також представники IT-бізнесу на зустрічі 4 вересня. Адже саме ФОП 3 групи стала драйвером IT-індустрії, сприяла наповненню бюджету і відкрила українським IT-фахівцям можливості міжнародного ринку.

Всі сторони діалогу залишаться у виграші, за умови, що процес прийняття рішення буде відкритим і прозорим.

- Ми вже йдемо шляхом digital-трансформацій: оформлення субсидій онлайн, трудовий стаж «у цифрі», електронне нерезиденство та інше. Наскільки Україна технічно готова до цього? Які умови необхідно створити?

- IT-галузь готова задовольнити внутрішній попит на діджиталізацію. Думаю, якщо тендерні процедури будуть прозорими і конкурентними з точки зору ведення бізнесу, IT-компанії візьмуть участь у них. Чому ні? У нас вже є успішні приклади кооперації бізнесу і влади. Наприклад, за підтримки IT-компаній Львівська міська рада реалізувала ряд проектів: систему автоматизації діяльності житлово-комунальних підприємств, портал для сплати комунальних платежів для жителів міста, систему моніторингу та диспетчеризації громадського транспорту міста.

Сам же процес діджиталізації країни логічно почати з визначення пріоритетів і ключових ініціатив, які потрібно оцифрувати.

- Назвіть ТОП-3 найбільш перспективних українських стартапи. На вашу думку, в чому головний потенціал ІТ-проектів в Україні?

- Хочеться вірити, що в Україні будуть затребуваними технології, що дозволяють раціонально споживати ресурси. Тому мій рейтинг наступний:

  • SolarGaps - «розумні» жалюзі, які виробляють електрику з енергії сонця. Вони вже залучили кілька грантів у рамках програми Horizon 2020.
  • електробайк Delfast, які встановили світовий рекорд на київському велотреку з дальності пробігу на одному заряді.
  • Ecoisme - система, яка вимірює електроспоживання в будинку і транслює результати в мобільному додатку.

Я вірю, що головний потенціал будь-якого проекту криється в людях.