Якщо тлумачити прийнятий текст буквально, то парламент звільняє від орендної плати всіх, без виключень та додаткових умов. Але робить він це досить специфічно: із посиланням на ч. 6. ст. 762 ЦК України, за якою таке звільнення можливе лише тоді, коли орендоване майно не може бути використане наймачем, внаслідок обставин, за які він не відповідає.
Жодних офіційних роз’яснень щодо того, як саме буде застосовуватися таке звільнення, — із виконанням вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України чи без, — наразі немає. Та вже зараз зрозуміло, що довести неможливість використання орендованого майна буде складно, адже до сьогодні карантин був відносно м’яким і не містив якихось адресних заборон для ІТ-бізнесу.
- Заборона банкам підвищувати відсоткові ставки за кредитними договорами на період карантину.
- Скорочення періоду звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно.
Парламент скоротив термін, протягом якого (і) не нараховуватиметься плата за землю та (і) будуть виключені із об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості рівно на місяць — до
31 березня.
- Збільшення лімітів для ФОП-платників єдиного податку 3 групи до 7 млн грн, а для платників 2 групи – до 5 млн грн.
- Подовження строку, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка.
Тепер камеральна перевірка поданої податкової декларації або уточнюючих розрахунків за березень-травень, крім декларації та розрахунків з ПДВ, може бути проведена протягом
60 календарних днів за останнім днем строку їх подання, а якщо такі документи надано пізніше, – за днем їх фактичного подання.
- Подовження строків мораторію на документальні перевірки та звільнення від відповідальності за порушення щодо нарахування та сплати ЄСВ до 31 травня.
- Звільнення від відповідальності за несвоєчасне оприлюднення фінансової звітності.
Прийнятий закон звільняє осіб, відповідальних за подання та оприлюднення фінансової звітності, від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової або консолідованої фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом, якщо її буде оприлюднено у період дії карантину або протягом 90 календарних днів після його завершення (але не пізніше 31 грудня 2020 р.).
- Введення понять «гнучкий робочий час» та «дистанційна (надомна) робота».
Обидва режими, як правило, встановлюються за домовленістю працівника та роботодавця, однак у виключних випадках, – зокрема, на час загрози поширенню епідемії або пандемії, – можуть встановлюватися за рішенням роботодавця.
- Надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Така допомога надаватиметься Державним центром зайнятості суб’єктам малого та середнього підприємництва, вимушеним скоротити виробництво та тривалість робочого часу працівників, внаслідок вжиття заходів із профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації, для виплати їх працівникам. Допомога надаватиметься в межах розміру мінімальної заробітної плати.
- Обов’язок оплатити працівникові час простою, в тому числі на період карантину.
За законом, час простою не з вини працівника в період карантину має бути оплачений із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.
Крім того, тимчасово, на період карантину, подовжуються строки позовної давності, а також деякі інші строки, встановлені Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України. Те саме стосується і більшості строків, передбачених процесуальними законами: цивільним, господарським, адміністративним і кримінальним.
Наостанок зауважимо, що відтепер щодо сум (вартості) благодійної допомоги, спрямованої на боротьбу з коронавірусом, не застосовуються коригування фінансового результату для цілей податку на прибуток юридичних осіб. До того ж, такі суми включаються до податкової знижки за ПДФО у повному обсязі.
