Крипторизики для бізнесу: як захистити свої активи

9 червня на ITU Legal Talks, організованому Асоціацією IT Ukraine за участі юридичного партнера – компанії Juscutum, експерт Олександр Горобець, партнер практики Безпеки бізнесу в Juscutum, розібрав, як криптооперації потрапляють у зону кримінальних ризиків і що має контролювати бізнес, щоб не втратити активи.

 

Як виглядає інцидент на практиці

 

Типовий сценарій починається з того, що біржа або регулятор блокує акаунт, обмежує операції та запитує документи про походження коштів і логіку транзакцій. Для бізнесу це обертається:

• тимчасовою або повною втратою ліквідності та оборотного капіталу;
• ланцюговою реакцією — блокуванням пов’язаних акаунтів і платежів;
• ескалацією у вигляді тиску зі сторони судових та правоохоронних органів.

 

Чому криптооперації потрапляють у «червону зону»

 

Спікер виділив п’ять основних тригерів ризику: контрагент із ризиковим профілем, документи, що не відповідають економіці операцій, швидкі перекази без зрозумілої бізнес-логіки («транзитність»), розрив між джерелом коштів і їх фактичним рухом, а також санкційні, географічні та поведінкові сигнали.

 

Як крипта «потрапляє у схеми»

 

Окремо розглянуто механіки, через які криптовалюта опиняється в незаконних схемах:

• конвертація та виведення через біржі та P2P-майданчики;
• дроблення на гаманці — розподіл на безліч адрес із подальшими переказами;
• сервіси «змішування», що ускладнюють відстеження походження коштів;
• викуп після кібератак — криптовалюта як джерело «брудного» потоку після ransomware-інцидентів;
• платежі через нелегальні платформи.

 

Межа: комплаєнс → кримінальний ризик

 

Ситуація може ескалювати, якщо ризик стає системним, з’являються зовнішні запити або санкційні сигнали. Для керівника це означає процесуальні статуси, ризик обшуків, вилучень та арешту активів, а також персональну відповідальність за рішення й комунікацію. Ключовий висновок від спікера: не варто плутати комплаєнс-відповідь і процесуальну позицію.

 

Що важливо для керівників

 

Три принципові речі, на які звернув увагу Олександр Горобець:

• Біржові алгоритми оцінюють кейс за KYC, KYB, KYT — питання не в анонімності, а в тому, як ваша транзакція виглядає для комплаєнс-провайдера.
• Навіть легальні активи можуть стати ризиковим кейсом через контрагентів, відсутність доказів або помилки комунікації.
• Рішення приймають документами, а не поясненнями «на словах».

 

Протокол 24–72 години

 

У разі інциденту спікер рекомендує діяти структуровано: у перші 0–2 години — зафіксувати статус акаунта, транзакції, листування та доступи; на 1-й день — скласти карту кейсу (провайдер, юрисдикція, правила, що заблоковано); на 2–3-й день — сформувати доказовий пакет, визначити позицію та встановити контроль комунікації. Принцип: менше емоцій — більше структури.

 

Система контролю до інциденту

 

Щоб знизити ризик до замороження активів, Juscutum рекомендує вибудувати превентивну систему, яка включає:

• політику роботи з криптоактивами — хто, коли і на яких підставах здійснює операції;
• перевірку контрагентів за мінімальним стандартом KYC/KYB перед кожною операцією;
• внутрішній або зовнішній моніторинг ризиків транзакцій;
• розподіл доступів, журналювання та внутрішній аудит;
• регулярне навчання фінансової, юридичної та безпекової функцій.

 

Скористайтеся є-Support – сервісом безоплатних юридичних консультацій, а також консультацій з кібербезпеки для ITU Members.