Кібербезпека як ключ до євроінтеграції: виклики та можливості для України

Згідно з дослідженням Ukraine Cybersecurity Market Review 2025, попри повномасштабну війну ринок кібербезпеки України залишається одним із найбільш стійких секторів цифрової економіки. Обсяг ринку у 2024 році становив $138 млн, а до 2029 року може сягнути $209 млн. 

 

Сегменти, які демонструють найшвидший розвиток, – хмарна безпека, захист кінцевих точок та мережеві рішення. Це відповідає і глобальним трендам, але український ринок демонструє підвищені темпи впровадження готових рішень у низці сегментів через кадровий дефіцит та високий рівень кіберзагроз. Основні тренди розвитку:

• Cloud Security – найбільш динамічно зростаючий сегмент ринку, що відповідає глобальним трендам;
• Endpoint Security та Network Security – пріоритетні напрями для українського бізнесу й держави, особливо в умовах воєнної агресії;
• понад 60% компаній в Україні вже використовують готові рішення у сфері кібербезпеки через гострий кадровий дефіцит;
• у 2024 році, за оцінками/опитуваннями, частка витрат бізнесу на кіберзахист у загальних ІТ-бюджетах сягнула близько 9%.

 

Україна вже зробила низку важливих кроків у гармонізації власного законодавства з європейськими рамками кібербезпеки. Зокрема, у 2025 році набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури». Це включає постанову КМУ №367 від 01.04.2025 про управління ризиками на об’єктах критичної інфраструктури І категорії та постанову №712 від 18.06.2025 щодо впровадження профілів безпеки.

 

Євроінтеграція України у сфері кібербезпеки означає не лише співпрацю, а й наближення законодавства до стандартів ЄС. Європейська директива NIS2 встановлює високі вимоги до кіберзахисту критичної інфраструктури. Українське законодавство наразі перебуває в процесі поетапного наближення до вимог NIS2; базові акти ухвалено у 2025 році, триває деталізація підзаконних процедур.

 

Нагадаємо, що 15 травня 2025 року Україна підписала Рамкову конвенцію Ради Європи з штучного інтелекту, перший у світі міжнародний договір у цій сфері. Документ закріплює принципи, яких держави мають дотримуватися при розробці законодавства та використанні ШІ у публічному секторі, зокрема:

• повага до людської гідності та автономії, захист приватності;
• прозорість, нагляд та недискримінація;
• безпека інновацій і надійність.

 

Україна вже сьогодні демонструє унікальні сильні сторони у сфері кібербезпеки та розвитку штучного інтелекту. Наш досвід протидії російській кіберагресії став безпрецедентним кейсом у світовій практиці, а цифрові державні сервіси визнані інноваційними навіть серед країн ЄС. Потужна ІТ-спільнота, яка поєднує бізнес, державу та громадський сектор, здатна швидко впроваджувати нові стандарти та адаптувати глобальні технології під український контекст. 

 

Кібербезпека для України — це не лише захист даних, а один із фундаментів євроінтеграції. Наш пріоритет — синхронізація законодавства зі стандартами ЄС, інвестиції у власні рішення та розвиток людського капіталу. Ми системно робимо внесок у європейську цифрову екосистему і продовжимо цю роботу, щоб Україна була активним творцем цифрового майбутнього Європи

підкреслила Марта Кіндрись, Директор Центру адвокації та розвитку IT-індустрії

 

Євроінтеграційний курс відкриває можливості для залучення інвестицій, створення нових ринків для українських рішень у сфері AI та Cybersecurity, а також для активної участі у формуванні європейських політик. 

 

Україна може стати джерелом інновацій, що підсилюють цифрову стійкість Європи. Європейська інтеграція – це не лише виклик, а й можливість перетворити накопичений досвід у конкурентну перевагу на глобальному ринку. Системна імплементація європейських норм стане ключем до інтеграції у цифровий ринок ЄС, а також умовою для майбутнього членства.