Дата публікації:
Публікація:
В Івано-Франківську пройшов другий івент ITU Public talks #Frankivsk у форматі офлайн з паралельною трансляцією на фейсбук сторінці Асоціації. У фокусі заходу: IT-освіта у реаліях війни. Учасники спробували відповісти на питання, чи спрацює формат традиційної освіти в нових реаліях? Чи прийшов час змін? Чи може професійно-технічна освіта стати альтернативним бустером в підготовці ІТ-спеціалістів під час війни? Тема викликала жвавий інтерес серед нашої аудиторії. Тільки на фейсбук подія охопила майже 10 тис чол. та зібрала багато коментарів і запитань учасників. У заході офлайн взяли участь представники влади та бізнесу, освітяни та ІТ-спеціалісти, гості з інших міст та західних областей України.
До нашої дискусії долучились генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерство освіти і науки України Олег Шаров; заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Богдан Футерко; перший проректор, проректор з навчальної роботи Університет Короля Данила Михайло Косьмій; керуючий партнер в IT-компанії Webmil Web-Production, Senior Delivery Manager, Intellias Ukraine Іван Дячишин. Модерував дискусію Антон Чорний, СЕО компанії GoIT.
Освітні ініціативи в західних регіонах зараз мають першочергове значення для української IT-сфери. Панельна дискусія на ITU Public Talks показала наявний тут людський капітал та окреслила вектор подальшого розвитку у сегментах вищої, неформальної та професійно-технічної освіти, – Антон Чорний, CEO GoIT, модератор.Стриманими прогнозами поділився Богдан Футерко, який вважає першочерговим завданням – зберегти та утримати, як мінімум, 12% висококваліфікованих спеціалістів, які залишать країну після завершення війни. Оскільки специфіка роботи ІТ полягає в тому, що визначальну роль під час працевлаштування має не диплом, а досвід та сертифікати міжнародних компаній, 95% спеціалістів не потрібна ІТ-освіта як така. Саме тому заповнити нішу з підготовки великої кількості нових ІТ-спеціалістів може професійно-технічна та передвища фахова освіта за умов правильної організації роботи закладів, вдало адаптованих програм, мотивованих й підготовлених викладачів. Водночас, ВНЗ можуть бути цікаві тільки, якщо вони створюють додаткову цінність та переваги на ринку праці.
Переконаний, що передвищі фахові та професійно технічні навчальні заклади можуть забезпечити якісну підготовку фахівців у співпраці з ІТ компаніями. Але незалежно від того де саме навчатиметься студент, у ВУЗі, коледжі, профтеху чи на спеціалізованих тренінгах ми повинні завжди орієнтуватися на підготовку фахівця для роботи на глобальному ринку, у галузі де фактично не існує кордонів для професіоналів. Хоча впевнений, що український ІТ, який безумовно буде розвиватися і зростати, готовий забезпечити роботою всіх, кого ми зараз підготуємо, – Богдан Футерко, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO).За очікуваннями Івана Дячишина, після завершення війни за кордон поїдуть висококваліфіковані спеціалісти з 10-річним і більше досвідом роботи, в той час як умовно до 2030 року можна буде «виростити» нових спеціалістів не більше ніж з 6-річним досвідом роботи. При цьому, залишається відкритим питання якості підготовки таких спеціалістів. І хоча, після стрімкого довоєнного зростання, ІТ-індустрія під час війни «просіла» по обсягу клієнтів та працівників приблизно на 10%. Однак, за рахунок релокації компаній, відкриття іноземних представництв та проявленої індустрією стійкості, ситуація стабілізувалась та почалось нове зростання. Відтак, попит на ІТ-спеціалістів залишатиметься на довоєнному рівні. З урахуванням вимог часу, необхідно розгорнути професійно-технічну освіту в бік індустрії 4.0, зрозуміти, що їй потрібно, що мають знати фахівці. І тут важливою є проактивна позиція самих закладів.
На переконання Олега Шарова, в Україні весь час відбувався «відтік мізків», країна втрачали одних перспективних спеціалістів, але їм на заміну з’являлись нові, і така динаміка зберігатиметься на наступні 5-10 років. Важливим питанням у цьому процесі залишається збереження якості підготовки. Крім того, за 10 наступних років очікувано зміниться портрет ІТ-фахівця. Процеси автоматизації та роботизації суттєво змінять цілі їх роботи та їх кількість.
Спікери поділились власним баченням «шкали» закладів, які можуть найбільш адекватно забезпечити потреби зростаючої індустрії у спеціалістах. Так, Олег Шаров виходить з того, що ІТ – це висококваліфікований ринок, одним з критеріїв якого є певний рівень IQ. Тому професійно-технічна освіта не спрацює. Орієнтовані на стару промислову індустрію такі заклади, в останню чергу, приваблюють дітей з високим рівнем IQ. Такі майбутні спеціалісти віддають перевагу ВНЗ, де можна отримати фундаментальні знання, або ж передвищій освіті, яка закриває основні потреби у підготовці. Його ідеальна модель: людина здобуває передвищу або вищу освіту, потім як світчер переходить в ІТ через неформальну освіту у віці 20-30 років. Саме такий алгоритм гарантує кадровий потік та кількість необхідних фахівців, які мотивовані вчитись далі та конкурувати на ринку.
Натомість, Іван Дячишин переконаний, що зарегульовані та більш повільні до змін ВНЗ можуть скоріш виступати своєрідними освітніми хабами – такими платформами для студентів, викладачів та компаній, де спеціаліст отримує загальні знання та точково взаємодіє з бізнесом. У той час, як професійно-технічна освіта – це легкий старт в ІТ та можливість спробувати себе. В ідеалі компанії шукають спеціалістів з високим рівнем мотивації та самоосвіти. У такому випадку неформальна освіта забезпечує для спеціалістів точкові курси, орієнтовані на здобуття конкретних практичних навичок, що дає найкращі результати.
За оцінками Михайла Косьмія, у майбутньому можна очікувати на появу симбіозу дуальної та неформальної освіти з центральною роллю ВНЗ, що забезпечуватимуть підготовку високоякісних спеціалістів, які володітимуть всіма необхідними hard та soft skills, а також спеціалізацію. Важливо постійно переглядати, які спеціалізації потрібні та активно взаємодіяти з ринком праці та компаніями, а також враховувати зміни портрету ІТ-фахівця.
Для чого компаніям університети і, навпаки, яку цінність для університетів має взаємодія з компаніями розказала спеціальна гостя заходу – експертка Sigma Software – менеджерка університетських програм Ольга Осередчук. Вона поділилась інсайтами щодо вдосконалення employee value proposition через співпрацю з університетами.
Серія менторських зустрічей ITU Public talks #Frankivsk – спільний проект західноукраїнських представництв Асоціації “IT Ukraine” та UKRSIBBANK BNP Paribas Group, направлених на розвиток регіонального ІТ-потенціалу, розширення нетворкінгу, обміну досвідом та креативними ідеями.
Вже вдруге ми стали партнерами проєкту ITU Public talks #Frankivsk. Ми розуміємо, що в сучасних реаліях дуже важливо сприяти молодим IT-фахівцям в їх прагненні здобувати освіту. Підтримуючи такі заходи, BNP Paribas Group прагне розвивати не тільки ІТ потенціал країни, а і його бізнес спроможності. UKRSIBBANK надає увесь спектр необхідних фінансових послуг та пропонує вигідні умови обслуговування IT-компаніям та IT-спеціалістам, – зазначає Мар’ян Хомин, керівник департаменту маркетингу UKRSIBBANK BNP Paribas Group.Окрема подяка нашим інформаційним партнерам Urban Space Radio, МОН України, GoIT, Happy Monday. Наступний захід ITU Public talks #Frankivsk відбудеться 26 серпня та буде присвячений стратегії просування через networking та team branding. Поговоримо про:
