Передісторія
Незважаючи на велику увагу до сфери інформаційних технологій та розробки програмного забезпечення в Україні, на сьогодні все ще не існує єдиного та одностайного підходу до підрахунку точних сум експортної виручки та визначення економічного фактору галузі.Так, у 2016 році обсяг експорту ІТ-послуг з України мав мінімум 3 (!) різні версії оцінки: від Державної служби статистики, Національного Банку України, та консалтингової компанії PwC.
Торік результати виглядали наступним чином:
PwC оцінила обсяг аутсорсингового ринку України у $3,2 млрд.
Згідно з даними НБУ експорт комп’ютерних та інформаційних послуг склав $2 млрд. Зверніть увагу, що до цієї суми не додано експортні доходи телеком-сегменту – це важливо, і до цього факту ми ще повернемося у тексті.
І найменшу цифру щодо експорту послуг надали у Державній службі статистики – всього $1,4 млрд.
Різниця у показниках трохи нагадує ту, яку ми маємо сьогодні, чи не так?
Хто та як рахує
Пояснення таких розбіжностей (понад 40% різниці між кожним показником) криється у відмінності методологій підрахунку та даних, які бралися до уваги під час оцінки обсягів експорту.
На жаль, ми не маємо інформації, стосовно системи підрахунків, які використовує Державна служба статистики.
У динаміці платіжного балансу Національного Банку України міститься графа “Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги”, дані якої відображають валютну виручку сектору. Щоб мати цифру безпосередньо для ІТ-галузі, нам потрібно скласти показники комп’ютерних та інформаційних послуг, без врахування телекомунікацій. Але тут є нюанс.
Фактор, який відчутно впливає на офіційні фінальні цифри року від НБУ – неврахування у графі “Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги” доходів, які отримують українські ІТ-компанії від консалтингу, аналітики бізнес-процесів та інших видів сервісів, що не передбачають передачу програмного продукту від виконавця до замовника. Доходи від такої діяльності у звіті НБУ містяться у графі «Інші послуги». Проте “інші послуги” сьогодні складають відчутну частку доходів галузі, оскільки від звичного поняття “аутсорсинг” (виконання виробничих функцій) український ІТ-бізнес вже перейшов до розробки пакетів комплексних готових рішень для своїх замовників.
Впливає на оцінку обсягів експортної виручки і використання індустрією моделі ФОП, яка замінює собою інструменти стимулювання галузі, що вже давно існують в інших країнах.
“Основна причина розбіжностей, які мають місце під час підрахунку виручки ФОП від нерезидентів, полягає у тому, що в описі наданих послуг часто фігурують маркери для зарахування виручки в статтю “Інші послуги”. Наприклад, іноді старші розробники надають послуги “Консультації команди розробників клієнта при розробці ПЗ”. Оскільки у таких послугах немає факту передачі програмного коду, це може вважатись консультаційними послугами та підпадати під статтю “Інші послуги”. Те саме стосується таких “айтішних” сфер, як бізнес-аналітика, тестування програмного забезпечення, UX/UI та інших напрямків робіт, результатом яких є звіти чи різного роду рекомендації“, – коментує експерт компанії PwC Україна.
Все це в жодному разі не свідчить про помилковість чи некоректність методології НБУ. Остання повністю відповідає міжнародним стандартам, які у свою чергу просто не передбачають існування ФОП у тій формі, що наявна в Україні.
PwC у своїх дослідженнях використовує інший підхід і базується на затратній моделі, яка була розрахована на основі даних, наданих безпосередньо ІТ-компаніями. Такий метод включає в себе всі фактори впливу та традиційно вважається найбільш прийнятним як індустрією, на чиє замовлення і було зроблено дослідження міжнародною компанією, так і експертною спільнотою.
Зауважимо, що кожен з підходів обчислення обсягів експорту ІТ-послуг має свої переваги та недоліки і в жодному разі не виключає та не спростовує один одного. Тобто фінансові результати за 2017 рік і від НБУ (попередня сума у $2,48 млрд.), і від PwC ($3,6 млрд.) є актуальними. Керуватися офіційними державними даними або ж інформацією, наданою міжнародною консалтинговою компанією – окремий вибір кожного.
Ріст галузі у 2017 за даними НБУ. Який він насправді?
Говорячи про цифри та результати року для галузі, слід зауважити, що остання інформація про зростання галузі інформаційних технологій на 7,6%, яка базується на попередніх даних Національного Банку та була оприлюднена деякими українськими ЗМІ1, є помилковою. І ось чому.
За даними НБУ, експортна виручка від комп’ютерних та інформаційних послуг (саме ці послуги відповідають ІТ-індустрії у звіті Нацбанку) у 2016 році склала $2 млрд.2, з яких $1,97 млрд. становлять комп’ютерні послуги. Сума у $2,3 млрд., яка фігурувала у згаданих вище публікаціях у якості підсумкової для галузі у 2016 році, включає в себе експортний дохід від комп’ютерних, інформаційних та телекомунікаційних послуг.
$2,48 млрд. – попередній підсумковий результат від НБУ за 2017 рік3 – стосується доходів лише від комп’ютерних послуг, і дані про валютну виручку від інших типів послуг поки що відсутні. Тобто озвучений нещодавно річний відсоток росту галузі у 7,6% є помилковим, оскільки у публікаціях порівнювались дещо відмінні за своєю суттю дані – сукупність трьох категорій послуг (комп’ютерні, інформаційні, телеком) зіставлялась лише з однією категорією (комп’ютерні послуги).
Якщо говорити про зростання ІТ-галузі у 2017 році, опираючись на наявні дані НБУ та відштовхуючись від порівняння коректних категорій (комп’ютерних послуг, експорт яких склав $1,97 млрд. та $2,48 млрд. у 2016 та 2017 рр. відповідно), то цей показник становитиме 26%. Проте і цей відсоток не є остаточним, оскільки у підрахунку відсутні дані щодо доходів від послуг інформаційних, які також є важливою складовою для українського ІТ.
У підсумку
Варто пам’ятати, що сьогодні все ще не існує єдиного та одностайного підходу до підрахунку експортної виручки української ІТ-галузі. Але консенсусу вдалося досягти в тому, що близько 90% учасників українського ІТ-ринку працюють над іноземними замовленнями, а в середньому у період з 2011 по 2016 рік індустрія виросла в у 2,8 рази та невпинно продовжує зростати, не знижуючи темпів. І це, погодьтесь, чудово.
Сподіваємось, даним текстом нам вдалося внести деяку ясність стосовно того, звідки беруться та як рахуються ті чи інші цифри щодо діяльності вітчизняної індустрії інформаційних технологій. 
