Дата публікації:
Публікація:
Українська HealthTech індустрія у 2025 році переживає справжню революцію. Війна, реформи охорони здоров’я і курс на Європу — все це змушує галузь розвиватися з шаленою швидкістю.
Основа всього — національна система eHealth. Особливо вражає eZdorovya, яка працює за моделлю публічно-приватного партнерства. Уявіть собі: 17 мільйонів користувачів менш ніж за пів року. Це не просто цифра — це показник того, що люди готові до цифрової медицини, а держава здатна це реалізувати. І світ це помітив — система отримала міжнародне визнання.
Технологічний імпульс підтримується місцевими стартапами, які переорієнтуються на передові клінічні рішення на базі ШІ. Вони активно переходять на передові клінічні рішення на базі штучного інтелекту. Є голосові медичні асистенти (як Tayra.AI), діагностичні інструменти (ReadyVein, Progalit®), рішення для психічного здоров’я. Ці проєкти підтримують інвестори (TA Ventures, Flyer One Ventures) та європейські програми акселерації на кшталт Generation H 2.0, яку співфінансує ЄС.
Але є одна велика проблема, яка гальмує все це. Вона називається системна фрагментація. Різні електронні медичні записи (EHR) і медичні інформаційні системи (МІС) погано “спілкуються” між собою. Даними не обмінюються повноцінно, а це критично важливо для навчання штучного інтелекту та ефективної роботи лікарів.
Цифри говорять самі за себе: близько 30% медичних організацій можуть повноцінно обмінюватися даними з зовнішніми партнерами. Це справжнє вузьке місце для зростання всієї індустрії.
Штучний інтелект — наша надія і головний біль Технології обробки природної мови (NLP) і великі мовні моделі (LLM) реально змінюють медицину. Вони допомагають лікарям аналізувати медичні тексти, знаходити складні закономірності, витягувати важливі речі — назви ліків, захворювання, симптоми — і приводити все до єдиних стандартів. Головне питання тут — якість даних і етичність використання ШІ. Без цього нікуди.
Українська стартап-екосистема, яку підтримують програми типу Generation H 2.0, працює над підвищенням клінічної ефективності і точності діагностики. Ось кілька крутих прикладів:
Адміністративний тягар від EHR-систем величезний, і це прямо штовхає ринок до автоматизації. Але ефективність інструментів типу Tayra.AI все одно обмежена — знову ж таки, через фрагментацію медичних даних.
Інтернет Медичних Речей (IoMT) IoMT — це можливість стежити за життєвими показниками пацієнтів у реальному часі: серцевий ритм, рівень кисню і цукру в крові, тиск. Дані миттєво йдуть до лікарів, які можуть швидко відреагувати на зміни. Це основа персоналізованої медицини і оптимізації витрат.
Але є нюанс — безпека даних. Чим більше підключених пристроїв, тим більший ризик кібератак. Захист персональних медичних даних — це не просто важливо, це критично. Потрібні надійні, децентралізовані протоколи кіберзахисту.
Телемедицина Телемедицина демонструє значний операційний прогрес, який відображає зростаюче клінічне впровадження. Станом на 2024 рік було проведено 8893 телеконсультації, а 1259 медичних працівників пройшли навчання щодо використання телемедичного обладнання та надання відповідних послуг.
Національна система eHealth підтримує не тільки телемедицину. Є ще електронні черги на ендопротезування, електронні рішення для обігу медичного канабісу, інтегровані системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ). Вся ця інфраструктура — база для подальшої цифрової трансформації.
Гармонізація з ЄС — це не просто слова Євроінтеграція — головний регуляторний фактор для нашого HealthTech. І це не порожні декларації.
У жовтні 2025 року Європейська Комісія дала сектору охорони здоров’я найвищу оцінку — 4 з 5 балів у переговорному кластері. Це означає, що регуляторне вирівнювання, особливо щодо GDPR (Генерального регламенту про захист даних), стало критичним і незворотним стратегічним пріоритетом. Єврокомісія прямо сказала: Україна має продовжувати працювати над “посиленням захисту персональних даних пацієнтів”.
Отже, відповідність GDPR — це не галочка в чек-листі, а питання національної стратегії. HealthTech компанії, які хочуть залучити інвестиції або вийти на європейські ринки, мають обов’язково показати надійні механізми захисту даних.
Один з ключових принципів GDPR для медицини — Обмеження зберігання (Storage Limitation). Це означає, що треба чітко визначити, скільки зберігаються різні типи даних, і узгодити це з юридичними вимогами. Наприклад, результати аналізів можуть зберігатися менше, ніж інформація про хронічні захворювання, яка потрібна для довгострокового спостереження.
Щоб відповідати GDPR, ІТ-компанії повинні:
Важливо: відповідність GDPR має бути вбудована в архітектуру системи з самого початку. Анонімізація, шифрування, контроль доступу, політики зберігання даних — все це має бути в основі продукту.
Кібербезпека — це про людей МОЗ приділяє величезну увагу людському фактору і дає чіткі інструкції з кібербезпеки для медпрацівників, які працюють з ЕСОЗ. Чому? Бо найбільші дірки в безпеці — це часто люди, які працюють з системою.
Основні правила:
Цей акцент на базовій кібергігієні показує: головний ризик — це недбалість або необізнаність персоналу. Щоб посилити захист, треба зробити безпеку частиною культури й автоматизувати захист там, де можливо.
Критичні технологічні виклики Успіх української HealthTech індустрії залежить від того, чи зможемо ми подолати внутрішні технічні та операційні перешкоди.
Криза інтероперабельності — найбільша проблема Найважливіший технологічний виклик — це висока фрагментація даних. eZdorovya працює чудово, але її ефективність обмежена тим, що більшість локальних МІС і EHR не можуть нормально обмінюватися даними між собою. Знову ж таки: лише 30% медичних організацій мають повну інтероперабельність з зовнішніми партнерами (лабораторіями, іншими клініками).
Що це означає на практиці? Повна історія хвороби пацієнта рідко доступна в єдиному форматі. Дані розкидані по різних системах. Це створює “затор”, який заважає масштабувати передові ШІ/МН рішення, бо цим технологіям потрібні чисті, узгоджені дані з різних джерел для навчання і достовірної роботи.
І це не просто технічна проблема. Низька якість і незручність EHR систем призводять до професійного вигорання лікарів. 70% лікарів називають незручність інтерфейсу значним фактором вигорання. Плюс, як ми вже говорили, 16 хвилин на пацієнта йде чисто на роботу з EHR.
Ця неефективність не лише псує життя лікарям, але й впливає на якість допомоги: лікарі ігнорують до 90% попереджень про взаємодію ліків. Це означає низьку довіру до автоматизованих систем і зниження їхньої ефективності.
Вирішення проблеми інтероперабельності потребує поєднання державних стандартів і технологічної експертизи з боку приватних компаній. В Україні вже працюють ІТ-команди, які допомагають медичним системам переходити на сучасні архітектурні підходи — зокрема Kubernetes-орієнтовані середовища, стандарти FHIR та безпечні data pipelines.
Наприклад, Gart Solutions спеціалізується на побудові стійких хмарних інфраструктур та інтеграційних рішень, що дозволяють медичним продуктам безпечно масштабуватися та забезпечувати сумісність між різними системами. Для HealthTech це критично: без стандартизованих API та безперервних процесів обміну даними росту не буде.
Етичне масштабування ШІ Успіх ШІ залежить від якості даних для навчання. Фрагментовані, нестандартизовані дані посилюють проблеми з якістю і потенційною упередженістю — це ключові виклики для ШІ в охороні здоров’я.
Окрім якості даних, є питання довіри. Той факт, що лікарі ігнорують значну частину автоматичних попереджень, показує: щоб нові ШІ-інструменти (як Tayra.AI чи Progalit®) прийняли, вони мають бути прозорими (explainability) і пройти надійну клінічну валідацію.
І ще один важливий пункт: правова відповідальність. Коли українські стартапи створюють клінічні рішення (SaMD), що допомагають діагностувати хвороби, виникає питання: хто відповідає, якщо ШІ помилиться? Розробник? Лікар? Медичний заклад? Ця невизначеність може стримувати впровадження технологій. Потрібні чіткі регуляторні рамки, узгоджені з європейськими підходами до MDR.
Кіберстійкість у розподілених та хмарних середовищах Чим більше пристроїв IoMT підключено до мережі, тим більша “поверхня атаки” для хакерів. В умовах геополітичної напруженості це критичний ризик.
Те, що персоналу треба навчати базовій кібергігієні (2FA, уникнення публічного Wi-Fi), говорить про те, що інвестиції в кіберзахист потрібні не тільки для центральної інфраструктури. Кожне робоче місце, кожен підключений пристрій має бути захищеним.
В умовах війни та постійних кіберзагроз критично важливо забезпечити безперервність медичних послуг. Впровадження стандартів типу ISO 22301 “Системи управління неперервністю бізнесу” — це необхідність. Система охорони здоров’я має функціонувати навіть під час серйозних фізичних або цифрових збоїв.
На ринку вже є гравці, які допомагають healthcare-проєктам будувати такі рішення. Наприклад, Gart Solutions проєктує fault-tolerant хмарні архітектури, disaster recovery та кластеризовані середовища на Kubernetes, що дозволяють медичним сервісам працювати безперервно навіть у критичних умовах.
Що треба робити: стратегічні рекомендації Щоб забезпечити стійкість, прискорити інновації і успішно інтегруватися в європейський HealthTech простір, потрібні такі кроки:
Інтероперабельність: Зробити обов’язковим впровадження стандарту FHIR (Fast Healthcare Interoperability Resources) для всіх сертифікованих медичних інформаційних систем на національному рівні. Це вирішить проблему фрагментації даних, яка заважає масштабувати ШІ-рішення.
Комплаєнс: Зробити обов’язковими незалежні аудити безпеки і сувору відповідність принципам GDPR (Privacy-by-Design). Це пряма відповідь на вимоги Європейської Комісії 2025 року про посилення захисту даних пацієнтів.
Регулювання: Створити чіткі, прискорені регуляторні пісочниці (regulatory sandboxes) для програмного забезпечення як медичного виробу (SaMD). Це забезпечить відповідність стандартам і підготує до роботи нового регуляторного органу, який почне працювати з січня 2027 року в рамках Twinning-проекту з ЄС.
У майбутніх регуляторних пісочницях для SaMD важливо мати технологічних партнерів, які розуміють одночасно і вимоги MDR/GDPR, і сучасні принципи побудови медичного ПЗ.
Gart Solutions допомагає стартапам адаптувати архітектуру продукту до вимог безпеки, розгортати контрольовані середовища, автоматизувати CI/CD відповідно до європейських стандартів та готуватися до незалежних аудитів.
Українська HealthTech індустрія у 2025 році в критичній точці. З одного боку — значний інституційний успіх (eZdorovya, євроінтеграція) і висока інноваційна активність (ШІ, IoMT). Успіх eZdorovya показує, що держава має необхідну ІТ-спроможність, а висока оцінка Єврокомісії (4/5) підтверджує політичну волю до регуляторної гармонізації.
З іншого боку, подальше масштабування технологічних інновацій стикається з двома фундаментальними викликами:
Ці виклики взаємопов’язані: без стандартизованого обміну даними (FHIR) неможливо повноцінно запустити передові ШІ-рішення. А без суворого дотримання GDPR і кібергігієни неможливо зробити індустрію привабливою для міжнародних інвестицій і інтегруватися в європейський простір.
Враховуючи запуск нового регуляторного органу у 2027 році, HealthTech-компанії мають розглядати комплаєнс (особливо SaMD і GDPR) не як перешкоду, а як архітектурний компонент і комерційну стратегічну перевагу. Це необхідно для виходу на міжнародні ринки.
Український ринок має багато сильних технологічних команд. Саме вони підсилюють державні реформи, допомагають healthcare-проєктам будувати безпечні хмарні архітектури, інтегрувати FHIR, забезпечувати комплаєнс і масштабування.
Українська ІТ-екосистема вже готова підтримувати HealthTech у переході до європейських стандартів.
