Дата публікації:
Публікація:
До кінця цього тижня в Раді обіцяють зареєструвати повний комплект законопроектів, необхідних для запуску спеціального правового режиму ІТ-галузі – Дія City. У той же час представники індустрії говорять: отримали не зовсім те, що їм обіцяли.
В інтерв’ю НВ Бізнес виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк розповів, чому ІТ-галузь хвалить концепцію Дія City, але має зауваження до внесених законів, та що потрібно робити, щоб айтішники підтримали усі старання Мінцифри.
– Якою була роль Асоціації IT Ukraine в створенні законопроектів для Дія City?
– Діалог між ІТ-галуззю та владою почався ще за минулого уряду. Тоді ж отримали початок декілька ініціатив за участі індустрії. Мабуть, вперше в історії України Мінцифри запропонувало концепцію регулювання ІТ-галузі, яка відійшла від класичного «фіскального» підходу. Раніше коли бралися за реформування галузі, починали з податків – «ви платите їх недостатньо» чи «ви платите їх забагато». Цього ж разу чи не вперше поставлена мета стимулювати розвиток індустрії, надходження інвестицій, посилити захист прав суб’єктів індустрії. Але конкретно ці законопроекти були написані без участі самої ІТ-галузі.
– Чому?
– У Мінцифри змінили підхід до написання цих документів саме в плані технічному, тобто самого написання. Ми сформували загальні підходи і передали своє бачення міністерству, а там доручили написання тексту законопроекту своїм експертам. Цим процесом керує Денис Алєйніков як legal-head проектного офісу та Олександр Борняков, що в міністерстві відповідальний за Дія City. Ми ж, фактично, маємо «дорадчий голос»: більше тижня тому нам надали на ознайомлення тексти законопроектів і ми направили свої коментарі до них.
– Чи брали участь в написанні законопроектів експерти інших ІТ-асоціацій?
– Сьогодні усі 5 асоціацій, які представляють ІТ-сферу, консолідовані і комунікують спільну позицію. Якщо б представники якоїсь асоціації и брали би участь – ми би про це знали. Тобто, підкреслю, діалог з Мінцифрою був, але в стадії технічного написання цих документів ми участі не брали. Жодна з асоціацій.
– Дія City як концепція подобається галузі?
– Як асоціація ми підтримуємо підхід та концепцію, яку презентували в Мінцифри і яка потім удосконалювалася. Ми сприймаємо концепцію Дія City як амбітний експеримент, який потребує уваги, заслуговує право на життя і який, концептуально, підтримуємо. Класний, амбітний, цікавий, але – експеримент.
Повернімося назад – до указу президента про стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні. Коли ми говоримо про стимулювання тієї чи іншої галузі, ми маємо на увазі, що з цією галуззю щось негаразд, що вона погано розвивається чи її потенціал не до кінця реалізовано. Якщо ж говорити про стимулювання ІТ-індустрії, то варто говорити про покращення того, що є, адже галузь демонструє зростання в 30% на рік. Це дуже круті показники і намагання їх покращити ще більше, мабуть, треба вважати експериментом.
Якщо в 2012 році індустрія прийшла до Уряду і попросила пільги, запропонувала новий закон (який потім був ветований), то сьогодні держава приходить і приносить пільги для індустрії, які ми не просили і які не факт, що сприятимують нашому розвитку.
– Я так розумію, у вас є питання до самої реалізації «експерименту»…
– Сама концепція експерименту заслуговує на увагу, а от її можлива реалізація викликає багато питань. Зокрема, ініціативою пропонується встановити спеціальний режим для обмеженого кола суб’єктів індустрії – резидентів Дія City. Ми маємо велику індустрію, яка росте, і тут з’являється проект, що пропонує для окремої частки індустрії стимули для розвитку, але, на жаль, не вирішує питань, які є нагальними для всієї індустрії. ІТ-асоціації пропонують комплексний рамковий закон, який розвивав би усю індустрію, та мав би, в тому числі, спеціальний режим Дія City як органічний його, закону, елемент.
Ми пропонуємо повернутися до текстів законопроектів і почати заново з ключових питань.– Це основні питання галузі до законотворців? – Не зовсім. Ми бачимо в законопроекті створення нового регуляторного органу – Мінцифри. При цьому йому планується надати дуже широкі повноваження – від визначення істотних ознак, критеріїв резидента, до виключення з переліку резидентів. Мінцифри стає регуляторним та контролюючим органом одночасно – у нього навіть з’являються повноваження перевірки діяльності резидентів. Так, білоруська модель класна (за основу Дія City взято модель Білоруського парку високих технологій – НВ Бізнес), але що в результаті? У результаті зараз, під час політичної кризи, в Білорусі здійснюється адміністративний тиск на компанії-учасників Парку високих технологій. Вони всі під ковпаком і зараз їх там репресують. А ми хочемо ту ж модель в Україні – регулятор, реєстр, приховані додаткові виплати… Ще один щабель – Об’єднання резидентів Дія City, де є вимога обов’язкового платного членства. Планується, що така плата – певний відсоток від обороту компанії. Це дискримінаційна історія: якщо ти не є членом Об’єднання, тебе виключають з Дія City. Це Об’єднання є регуляторним органом і, вважаю, стане інструментом обмеження конкуренції в галузі. І це знову вибір без вибору. Більше того, відсутній декларативний принципи вступу до Дія City. Про нього профільні асоціації писали в листі президентові, але він, на жаль, не реалізований. Та й самі критерії відповідності резидента Дія City встановлюються суб’єктивно. – Що ви маєте на увазі? – Наприклад, є «айтішні» КВЕДи, а є «неайтішні». У проекті закону передбачено, що Кабмін може встановлювати види діяльності, притаманні учасникам Дія City. Тобто, резидентами можуть стати маркетингові компанії, рекламні, і завтра у нас може виявитися не 200, а 300 тисяч айтішників. Мінцифри прогнозує зростання кількості ІТ-фахівців до 400 тисяч в 2025 році, але, думаю, якщо законопроекти про Дія City ухвалити в існуючій редакції, то вже наступного року буде 300 тисяч «ІТ-фахівців». – В публічній комунікації Мінцифри просуває ідею самоврядування в Дія City саме за допомогою Об’єднання резидентів, у той же час міністерство стає контролюючим органом. Чому так? – Це питання точно не до мене. – Також в Дія City, серед іншого, обіцяли норми англійського права… – В законопроекті цього немає, але я розумію чому. Англійське право – прецедентне. Його положення корисні для ІТ в питаннях авторського права, але функціонування можливе лише шляхом імплементації деяких норм англійського права в вітчизняне законодавство. Іншого шляху немає. І зробити це, звісно, складно. Тому, мабуть, ці норми поки не внесли, щоби не перевантажити документ і він міг «пройти» в Раді. В цілому ми підтримуємо запровадження елементів англійського права стосовно авторського права. Це дійсно важливо і для продуктових компаній і для стартапів, а особливо – для ігрової індустрії. Країни, де урегульовані питання авторського права, стають магнітом для інвесторів.
Ми багато в чому співпадаємо, але в реалізації концепції наші підходи різнятьсяНам сьогодні надзвичайно важливо цими проектами, цими експериментами дати правильний сигнал, що в Україні все налагоджується. Натомість, ми даємо сигнал, що все ускладнюється. – Дія City погіршує ситуацію в галузі? – Ми бачимо спроби знайти певний набір інструментів та зафіксувати законодавчо правила гри для індустрії. Між нами і Мінцифри відбувається комунікація, але наразі у форматі обміну зворотнім зв’язком із побажаннями на концепцію законопроекту щодо Дія Сіті . І все. Ми не законотворці. Ми зараз навіть не є лобістами індустрії в повному сенсі цього слова, адже лобі виникає, коли є проблеми і складнощі. У нас же останні 15 років розвитку індустрії, в порівнянні з іншими галузями, труднощів не було. Не потрібно було докладати значних зусиль та потужних ресурсів для лобі, адже просто регуляції не було. Очевидно, що ситуація змінюється, адже з’явилися явні ознаки ризиків для індустрії, і ми, асоціації, також маємо відповідно реагувати і змінювати підходи. Щодо підтримки галузі – давайте глянемо скільки в Дія City приділено уваги освіті. Відповідь – ніскільки. Освіта – чи не головний фактор зростання індустрії. Проблема освіти вирішується дуже просто. На рівні закону потрібно закладати засади розвитку і підготовки тих спеціалістів, які вийдуть на ринок через 7-8 років. Сьогодні наші ІТ компанії інвестують мільйони доларів в освіту українських спеціалістів. Інвестує бізнес, а не держава. Попит на фахівців, звісно, великий, але це попит на senior-level спеціалістів, а їх дефіцит з кожним роком зростає все більше. Отже – питання освіти дуже важливе, а про неї в законі не згадують. Освіта пропущена, а вона – це відновлення нашого людського капіталу, це таланти і наш майбутній середній клас. – Виглядає так, ніби ви йдете в опозицію до Мінцифри і Дія City. – Навпаки. Наша комунікація йде консолідовано від 5 асоціацій. Ми займаємо партнерську позицію і робимо все, щоб не пройти точку неповернення, щоб налагодити діалог і в результаті підготувати законопроект, який справді буде розвивати галузь, створювати нові робочі місця і генерувати експортну виручку. Інакше завтра вийдуть прості айтішники і скажуть: «ми не хочемо цього». Що тоді будуть робити з Дія City? Ми точно союзники. Але якщо ми пропонуємо одне, а в результаті отримуємо інше, то, вірогідно, десь є проблеми з комунікацією. Ми багато в чому сходимося в думках з Мінцифри, але в реалізації концепції наші підходи різняться. Коли ми говоримо, що не хочемо додаткової регуляції – отримуємо додаткову регуляцію; кажемо, що необхідно запровадити декларативний принцип вступу до Дія Сіті – бачимо складну бюрократичну процедуру; говоримо, що хочемо зберегти податкове навантаження – з’являються нюанси щодо ПнВК та ЄСВ.
Якщо ми пропонуємо одне, а в результаті отримуємо інше, то, вірогідно, десь є проблеми з каналом комунікаціїПроведу аналогію. Уявімо, що ми знаходимося в спортзалі на біговій доріжці. Вона встановлена горизонтально і ви біжите по ній, маючи енергію та потенціал. Потім цю доріжку починають піднімати, змінювати кут. Тепер, щоби бігти з тією ж швидкістю, вам потрібно буде витратити набагато більше енергії. Ці законопроекти зараз – той кут, який може для нас змінитись, і, щоб ІТ-галузі надалі зростати в україні на 25-30% щорічно, доведеться докласти багато додаткових зусиль. А ще доріжку можуть змазати жиром, щоби буксувати. – Які, на вашу думку, шанси того, що до другого читання законопроекти, скажімо так, будуть більш прийнятними для індустрії? – Це залежить від того, як надалі буде відбуватися взаємодія між Мінцифрою та індустрією. Знову ж таки, ми сьогодні як ІТ-асоціація представляємо лише частину індустрії і не претендуємо на те, щоби говорити від її імені загалом. Проте до нашої асоціації входить більше 50 компаній різного масштабу, 9 із яких – найбільші ІТ-компанії країни. Це більше 50 тисяч ІТ-спеціалістів. Ми – вагома частина індустрії. Потрібно сказати: цей закон може стати прийнятним не тільки перед другим читанням, він може бути прийнятним уже в першому читанні, якщо з ним працювати. В кожному комітеті законопроект можна допрацьовувати. Ми зараз, як і завжди, дуже налаштовані на співпрацю, адже, повторюсь, це перша спроба влади знайти системний підхід до регулювання та допомогти індустрії. – Що зміниться для ІТ-галузі, якщо законопроекти стосовно Дія City проваляться в Раді? – Якщо ідея провалиться, в тому числі, якщо пропозиції асоціацій не будуть взяті до уваги, буде втрачено можливість спробувати нові підходи та інструменти для розвитку індустрії, яка зростає, яка дає сьогодні 3% ВВП України. У той же час, ми не отримаємо ризики, управляти якими поки що не можемо. Я би сказав, баланс буде нульовим: якщо цей законопроект не пройде, це буде прикро, але, в той же час, – не критично. Індустрія, скоріш за все, продовжить зростати. Але ми би воліли отримати інший сценарій: зібратисьсісти і проговорити всі ключові моменти з авторами законопроектів і, під час його проходження в парламенті, прибрати б звідти всі складні і зайві регуляції і зафіксуватли б прозорі правила гри для української ІТ галузі на наступні 15 років.
Джерело: НВ Бізнес
