Дата публікації:
Публікація:
Цифрова трансформація українського бізнесу виходить на новий рівень, де програмне забезпечення перестає бути лише технічним інструментом. Сьогодні це — про операційну стійкість, захист даних, довіру клієнтів та інвестиційну привабливість компаній.
У межах проєкту «Ворожий софт» Асоціація IT Ukraine спільно зі студентами програми «Соціологія» Українського Католицького Університету провели «Дослідження досвіду українського бізнесу, який здійснив перехід або досі здійснює з російського програмного забезпечення на безпечні, альтернативні рішення». Методологія включала глибинні інтерв’ю з представниками малого та середнього бізнесу (бухгалтери, керівники, співзасновники, ІТ-фахівці). Вибірка: 10 інтерв’ю.
Важливо, що це дослідження стало не тільки внеском в аналіз стану індустрії, а й практичним кейсом для навчання майбутніх фахівців. Результати дослідження також були представлені на конференції Tech360.
За даними дослідження, понад 70% українських компаній і досі використовують російське або білоруське програмне забезпечення. При цьому команда CERT-UA Держспецзв’язку у 2025 році опрацювала 5 927 кіберінцидентів в яких часто точкою входу били програмні продукти російського походження. Дані підкреслюють: питання безпечного софту — це вже складова кіберстійкості та безперервності бізнесу в умовах високих ризиків.
Дослідження охопило представників бізнесу з різних секторів — від агро та фінансів до ритейлу, енергетики та IT. Попри різний масштаб компаній, бізнес стикається зі спільним викликом: старі цифрові рішення більше не відповідають вимогам сучасного ринку.
Згідно дослідження, до повномасштабного вторгнення, найбільш поширеними системами залишалися 1С, Bitrix24 та BAS Corporation. Однак повномасштабна війна суттєво змінила підхід компаній до вибору програмного забезпечення. Якщо раніше рішення часто базувалися на звичці, доступності спеціалістів або вартості впровадження, то сьогодні бізнес оцінює цифрову інфраструктуру через призму ризиків, стабільності та довгострокової ефективності.
Одним із головних факторів переходу з ворожого софту на безпечні альтернативи стало питання кібербезпеки. Повномасштабна війна кардинально змінила ставлення бізнесу до цифрової інфраструктури. Компанії дедалі чіткіше усвідомлюють: програмне забезпечення — це частина критичної системи управління бізнесом.
Використання ворожого ПЗ створює ризики для фінансових даних, клієнтських баз, внутрішніх процесів та безперервності операцій. Масові кібератаки під час війни лише посилили це усвідомлення.
Не менш важливим фактором стала репутація та довіра. Інвестори, міжнародні партнери та клієнти дедалі частіше звертають увагу на рівень цифрової безпеки, прозорість управлінських рішень та технологічну незалежність бізнесу. Для багатьох компаній відмова від російського ПЗ стала частиною більш широкої стратегії стійкості та відповідального управління.
Окремо бізнес відзначає і технічні проблеми старих систем. Багато продуктів роками фактично не розвивалися: компанії стикаються з відсутністю оновлень, частими помилками, складністю інтеграцій та обмеженими можливостями масштабування. Додатковою проблемою залишається розділення управлінського та бухгалтерського обліку між різними системами, що ускладнює роботу з даними та ухвалення рішень.
Дедалі більше компаній усвідомлюють і етичний аспект питання. Оплата ліцензій російського програмного забезпечення фактично означає фінансування бюджету країни-агресора. Для бізнесу, який працює з міжнародними партнерами або будує довгострокову репутацію, цей фактор уже неможливо ігнорувати.
На заміну російським та білоруським рішенням український бізнес дедалі частіше впроваджує міжнародні та локальні ERP-системи. Згідно дослідження серед найбільш поширених — Microsoft Dynamics 365 Business Central, Odoo, IT-Enterprise та MASTER Бухгалтерія.
Під час проведення дослідження виявлено, що для аналітики та комунікацій компанії також активно переходять на Microsoft Power BI, Microsoft 365 та Microsoft Authenticator.
При виборі нового рішення бізнес сьогодні оцінює його функціональність та легкість інтеграції. Компанії визначили ТОП-5 вимог до нового софту, зокрема: вартість впровадження та кастомізації, зручність інтерфейсу, можливість адаптації під українське законодавство, технічна підтримка та надійність компанії-розробника.
Попри очевидні переваги, процес переходу залишається складним. Згідно дослідження основні труднощі найчастіше пов’язані не із самими технологіями, а з внутрішніми змінами в компанії.
Особливо чутливо на перехід реагують фінансові та бухгалтерські команди, для яких стабільність процесів є критично важливою. Працівники звикають до старих інтерфейсів, а зміна системи означає необхідність перенавчання та адаптації до нових процесів.
Додатковим викликом залишається дефіцит спеціалістів. Сучасні ERP-системи потребують вузькопрофільних експертів, яких сьогодні бракує на ринку. Через це збільшується вартість впровадження та строки реалізації проєктів. Окремо бізнес стикається із прихованими витратами: міжнародні рішення часто потребують глибокої адаптації під український бухгалтерський облік та локальні бізнес-процеси.
Дослідження показує: успішний перехід — це управлінський процес, а не IT-проєкт. Компанії, які проходять міграцію ефективно, залучають топменеджмент і головного бухгалтера з перших етапів, інвестують у навчання персоналу, приділяють увагу внутрішній комунікації та чітко документують усі технічні вимоги ще до старту робіт.
Ключова помилка — сприймати перехід виключно як технічне завдання. Насправді це трансформація бізнес-процесів, управлінської моделі та підходу до цифрової стійкості компанії.
Важливий висновок — український бізнес поступово переходить від моделі “міняти лише за критичної потреби” до підходу, де цифрова інфраструктура розглядається як стратегічний актив.
Асоціація IT Ukraine з 2023 року системно працює над проєктом «Ворожий софт» та формуванням безпечної цифрової екосистеми для українського бізнесу.
Ринок уже має достатньо якісних рішень для компаній будь-якого масштабу — від мікро бізнесу до великих підприємств зі складними процесами. Тому питання сьогодні полягає вже не в тому, чи існує безпечний софт, а в тому, наскільки швидко компанії готові інтегрувати його у власну стратегію стійкості та розвитку.
Дякуємо студентами програми “Соціологія” Українського Католицького Університету за спільно проведене дослідження та внесок у розвиток дискусії навколо цифрової безпеки бізнесу. Співпраця між академічною спільнотою та ІТ-індустрією є важливою для формування практичних підходів до цифрової стійкості українських компаній.
