Алекс Луцький, Innovecs: Акцент на added value

Алекс Луцький, Innovecs: Акцент на added value

Алекс Луцький почав свій шлях в індустрії інформаційних технологій з посади інженера-програміста у США, куди разом із сім’єю емігрував у 1994-му. Маючи за плечима цінний досвід у запуску стартапів та управлінні технологічним бізнесом, у 2011 році Алекс повернувся в Україну за запрошенням Globalogic, та за рік відкрив тут власну сервісну ІТ-компанію.  

З невеликого офісу та команди в кілька чоловік за 7 років Innovecs виросла до однієї з найбільш швидко зростаючих компаній США за версією Inc. 5000 у 2017 та 2018 році, а в 2018 році була включена до престижного IAOP’s Global Outsourcing 100 – рейтингу найкращих та наймолодших сервісних ІТ-компаній світу.  

Динаміка зростання 

Загальне зростання ІТ-галузі в Україні – близько 20% на рік. І це достатньо непоганий органічний показник. Щодо Innovecs, то тут ситуація дещо інша. Ми відносно невелика, а отже і гнучка компанія, тому поки що можемо дозволити собі значно випереджати ринок за показниками росту. Минулого року ми виросли на 68%, цього року очікуємо приблизно таку ж динаміку. Звичайно, з подальшим розвитком компанії темпи органічного росту будуть дещо сповільнюватися. В планах – сконцентруватися на саме побудуванні інженерних сервісів, створюючи added value (додану вартість послуг), яку ми надаємо нашим клієнтам.  

Зауважу, що в Innovecs ми рахуємо зріст бізнесу лише з точки зору доходів, а не збільшення кількості спеціалістів. Наша ціль – збільшення обороту та рентабельності бізнесу. Рахувати успішність ІТ-компанії кількістю робочих місць – це архаїзм, релікт минулого. Зараз ніхто не говорить про те, скільки розробників працює у Facebook, всіх цікавить капіталізація бізнесу, його додана вартість та прибутковість.  

З ким працює компанія 

Три основні ринки, з якими працює Innovecs – США, Європа (Велика Британія, скандинавські країни) та Ізраїль. Останнім часом саме з Ізраїлю до нас йде дуже велика кількість замовників – розвиток галузі там вкрай стрімкий і значно випереджає ресурсні можливості країни.  

Великий інтерес до українських послуг є і з боку клієнтів з Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів. Але через певну специфіку регіону працювати з цими країнами для нас поки що важко.  

Регіональна присутність 

В Україні Innovecs представлена у двох регіонах – Києві та Миколаєві. Вся експертиза компанії зосереджена у столичному офісу, миколаївське відділення залучене до тих самих проектів, що і київський, виконуючи роль team extension. Регіональна спеціалізація та розділення експертизи поміж представництвами не характерне для нашої компанії.  

Кадрові питання та відтік спеціалістів 

В Україні ми зіштовхнулися з деяким дефіцитом кадрів. Особливо якісних менеджерів. На жаль, на українському ринку дуже мало досвідчених управлінців, які б зналися на управлінні ІТ-бізнесом. Недостатньо просто мати сильні таланти, важливо супроводжувати їх якісним сервісом. І саме питання сервісу, створення додаткових цінностей для клієнта – є ключовим завданням менеджменту.  

Через брак досвідчених управлінців на українському ринку, сьогодні на ключові управлінські посади в Innovecs ми запрошуємо досвідчених менеджерів з великих міжнародних компаній, наприклад, Amazon та Paramount. Залучення кращого іноземного досвіду вкрай важливе для формування потужного бізнесу, який має конкурувати з іншими гравцями на глобальному ринку.  

«Відтік мізків» не є критичною проблемою для вітчизняної галузі інформаційних технологій. Я і сам колись вирішив переїхати працювати до США, але ж тепер я тут, будую успішну компанію в Україні, використовуючи отриманий за кордоном бізнес-досвід. Робота за кордоном навчила мене багатьох речей, а головне – правильному розумінню бізнесу.  

Сьогодні «відтік» українських спеціалістів становить близько 1%, а значна кількість з тих, хто виїхав, повертається назад, приносячи з собою сильну міжнародну експертизу. 

Говорячи про заробітну платню у галузі, зазначу, що за останні 8 місяців поточного року рівень оплати праці ІТ-спеціалістів в Україні значно виріс. Сьогодні середня сума компенсації розробникам у нашій компанії знаходиться у межах $2,8-3 тис. Заробітна плата програмістів у таких містах країни, як Київ, Харків, Львів, Одеса, є приблизно однаковою – різниця якщо і є, то дуже несуттєва. У менших містах ситуація дещо інша, там рівень оплати є більш фрагментованим, що викликано дещо слабкішою експертизою місцевих спеціалістів.  

Внутрішній ринок та ментальні бар’єри 

Аби внутрішній ринок ІТ-послуг в Україні розвивався, перш за все, потрібно змінити некоректне сприйняття сервісної галузі, аутсорсингу послуг. В Україні, на жаль, аутсорсинг асоціюється із зайвими витратами: навіщо платити якійсь компанії гроші, коли ми самі можемо взяти в штат потрібних нам людей? Але це вкрай неправильна думка. Сервісна компанія (не обов’язково навіть у ІТ-сфері), маючи досвід та експертизу в окремій ніші, заощаджує кошти та час замовника. Та поки що в українського бізнесу відсутнє повне розуміння того, що за зовнішню експертизу можна і потрібно платити. 

Переконаний, що в Україні є всі можливості для активного розвитку внутрішнього ринку споживання ІТ-послуг. Перепоною ж на шляху до впровадження цифрових рішень стає не питання наявності великих грошей у гравців ринку, а проблема відсутності менеджерської волі впроваджувати зміни всередині компаній. Але подолання цих ментальних бар’єрів – лише питання часу, особливо, зважаючи на те, що українському бізнесу доведеться вже зовсім скоро гостро конкурувати з потужними міжнародними гравцями не лише за межами України, але і тими глобальними компаніями, яких з’являтиметься все більше на вітчизняному ринку.  

Прогнози та очікування 

Очікую, що найближчими роками на нас очікує перерозподіл гравців серед учасників українського ІТ-ринку. Відбуватиметься певна консолідація, ряд поглинань великими компаніями лише тих менших, що матимуть експертизу чи перспективних клієнтів. Конкуренція остаточно змиє з ринку останні «body shops», тобто ті компанії, які лише надають спеціалістів «в оренду» закордонним замовникам, не створюючи доданої вартості. Відбудеться перегрупування сил, нарешті з’являться правила гри на цьому ринку. Такий процес – нормальна практика та невід’ємний елемент еволюції галузі. 

На сьогодні я не бачу жорстких бар’єрів в середині країни для подальшого зростання галузі. Одним з ключових питань залишиться фіскальна політика держави, можливість мати пільгові умови для розвитку ІТ індустрії. 

Я не думаю, що найближчим часом українська ІТ-індустрія зустрінеться із серйозними зовнішніми перешкодами на шляху до подальшого розвитку. Зростання даної галузі – світовий тренд, який ми вдало підхопили. Реальну загрозу може становити наступна світова економічна криза, силу якої ми вже бачили у 2008-2009 роках. Наслідком може стати вибух «фінансової бульбашки», яка утворилася на ринку стартапів та технологічних продуктів. Звичайно, такий поворот подій може призвести до деякої турбулентності у сфері ІТ-послуг.  

Та попри всі можливі зовнішні та внутрішні фактори впливу, я очікую, що українська ІТ-індустрія органічно зростатиме разом зі світовим ринком цифрових послуг, зберігаючи поточні темпи розвитку.