Дата публікації:
Публікація:
Українські дизайн-компанії активно адаптують свої послуги для міжнародної аудиторії та співпрацюють із клієнтами з Європи, США, Азії й близького Сходу. Ця тенденція й надалі зберігатиметься особливо в UX/UI. Врахування культурних особливостей користувачів у цій ніші критично важливе.
Що може статися, якщо ігнорувати культурні бар’єри? Звичні для українців інтерфейси можуть здаватися дивними для користувачів з інших країн і викликати недовіру. Також відсутність локалізації призводить до того, що компанії втрачають 75% своєї потенційної клієнтської бази. Тож більшість власників бізнесу волітимуть звернутися до спеціалістів, які майстерні в адаптації дизайну.
Олександр Коршиков, СЕО української UX/UI ITU Member DreamX, та Анастасія Мельниченко, керівник команди дизайнерів компанії, розповідають про нюанси створення дизайну для Сходу і Заходу.
Як змінюється логіка дизайну залежно від країни (Схід vs Захід)
Анастасія Мельниченко, Lead UX/UI designer:
Вербальні та візуальні очікування користувачів відрізнятимуться залежно від локації. Захід цінує більш мінімалістичні інтерфейси та швидке прийняття рішень, коли Схід робить акцент на зваженому аналізі й повазі. Важливо враховувати культурні особливості, ті речі, на які кожен користувач з кожної країни зверне увагу. Наприклад, на Заході червоний колір свідчитиме про небезпеку для користувача, а на Сході навпаки це символ багатства та удачі. У Японії синій колір сприймається формальним і холодним, а в США це колір довіри.
Культурні маркери у дизайні: що це і чому важливо?
Анастасія Мельниченко, Lead UX/UI designer:
Загалом це елементи, які транслюють певні уподобання, традиції чи значення в культурі. Один із таких елементів у дизайні – текст. При роботі з додатками й сайтами, які призначені для країн як Заходу, так і Сходу, треба враховувати розмір текстів. В Азії користувачі більш лояльно ставляться до інтерфейсів, у яких багато тексту. З досвіду знаємо, що японцям важливо вчитатися і зрозуміти інформацію, щоб вони отримували цю інформацію поступово і могли підтвердити для себе рішення, яке вони ухвалюють. На Заході ж надають перевагу не вчитуванню в текст, а скануванню інформації. Наприклад, умовному середньостатистичному американцю достатньо просканувати текст і подивитися два відгуки.
Якщо говорити про англійську мову, то певне речення займатиме набагато менше місця, ніж арабською або китайською. Треба враховувати, щоб шрифти підтримували написання арабських літер та китайських ієрогліфів. Для розміщення ієрогліфів необхідно зважати не лише на довжину слова, а й на висоту написання символу. Також західні клієнти надають перевагу простим шрифтам без засічок, в той час, коли східні країни обирають більш каліграфічні шрифти. Такі невеликі культурні маркери мають велике значення для позитивного досвіду цільового користувача.
Що важливо враховувати при створенні інтерфейсів для глобального ринку?
Важливо які країни переважно використовуватимуть додаток або сайт. Якщо це глобальний ринок, то не слід зловживати зображеннями людей, напевно. Наприклад, в Європі користувачі мають більш розширені горизонти та для них зображення жінки без хустки на голові норма. А в арабських країнах це може бути недопустимим. Також важливо враховувати кольорові акценти, тому що для західних країн ми не можемо зробити акцентним кольором червоний, а для східних можемо. Тож треба підбирати більш універсальні відтінки. Крім того, слід бути уважними при використанні іконок. Так, наприклад, іконка палець до гори, яку часто використовують як уподобайку, може сприйматися як образа на Сході,
— наголосила Анастасія Мельниченко, Lead UX/UI designer.
Які культурні особливості найчастіше ігнорують дизайнери, працюючи на глобальний ринок?
Анастасія Мельниченко, Lead UX/UI designer:
У різних країнах навігація сприймається по-різному. Лівоорієнтованість чи правоорієнтованість інтерфейсу – це те, що не можна ігнорувати. Іноді дизайнери можуть забути про віддзеркалювання навігаційних елементів, тож з цим треба бути уважними. Наприклад, для західних країн кнопка “Назад” знаходитиметься в лівому верхньому куті, тоді як для арабських користувачів вона має бути повністю віддзеркалена. Також необхідно враховувати розміри текстів задля легшої адаптації на іншу мову, а ще не забувати про особливості відображення часу та дат у різних регіонах.
У чому головна сила українських UX/UI дизайнерів?
По-перше, це європейське бачення українських UX/UI дизайнерів. Коли клієнти нам кажуть, що їм потрібен європейський дизайн, але розробку вони планують на Windows, ми одразу пояснюємо чому це не найкраща ідея. Платформа не підійде для роботи із важким інтерфейсом, анімацією і складною графікою. По-друге, ціна за послуги в наших спеціалістів значно дешевша у порівнянні з іншими. При цьому вони мають сильну технічну базу в IT і навички, які нічим не поступаються дизайнерам з умовного американського Сан-Франциско, де все коштує космічних грошей,
— зауважив Олександр Коршиков, CEO.
Чи можемо ми впливати на глобальні дизайн-тренди?
Висока якість завжди сприяє зародженню трендів. До того ж Україна – це діджитал країна зараз, і це теж тренд. Коли клієнти дізнаються, що в Україні є якісь електронні паспорти, вони усвідомлюють, що тут люди знають, що таке діджитал, і можуть надати якісні цифрові рішення. Ми часто працюємо з Великою Британією в межах FinTech і нам це подобається. Знаючи який західний світ в банкінгу і який в нас зручний, ми можемо пропонувати цінні рішення. Це напевно і є той тренд, про який можна говорити. Україна нав’язує якісь свої тренди більше як країна, а дизайн компанії під це підтягуються тим, що можуть дати ті чи інші рішення в межах своєї експертизи,
— зауважив Олександр Коршиков, CEO.
Що потрібно, щоб українські UX/UI-компанії були ще помітнішими у світі?
Необхідні гроші, ресурс, піар, вміння продавати, гарно упакуватися. Ми, наприклад, витрачаємо значний ресурс для того, щоб робити портфоліо і потрапляти в закордонні публікації. Важливо думати глобально і не фокусуватися на одному локальному ринку. Все ж таки дизайн це більше про глобальну історію. Коли питають хто наш клієнт, яка ніша, я відповідаю, що нас більше цікавить регіон світу, а не ніша,
— поділився Олександр Коршиков, CEO.
Чи були кейси, коли у DreamX стикалися з культурними бар’єрами у проєктах?
Іноді доводиться змінювати дизайн після фідбеку локальних користувачів. У нас був кейс, коли ми працювали над онлайн-платформою, маркетплейсом, і повставляли зображення жіночих суконь на моделях. Сайт створювали для єврейської общини, де крім звичайних товарів можна було придбати різні єврейські атрибути. Наш клієнт попросив прибрати ті зображення і замінити їх на більш консервативні, бо в їх культурі це неприйнятно. Тож при створенні цифрового продукту обов’язково треба розуміти культурні цінності різних регіонів і пам’ятати про особливості спілкування з представниками тих чи інших культур,
— наголосив Олександр Коршиков, CEO.
