Регуляторна невизначеність уже коштує Україні дорожче, ніж здається

За понад чотири роки повномасштабної війни технологічний бізнес навчився працювати під обстрілами, переносити офіси, втрачати людей, шукати нові ринки та підтримувати армію. Єдине, чого він досі не призвичаївся – працювати в умовах постійної регуляторної невизначеності. І саме вона сьогодні коштує економіці значно дорожче, ніж здається.

Асоціація IT Ukraine має конкретні пропозиції щодо формування Плану пріоритетних дій Уряду і вже звернулася до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького та Міністерки цифрової трансформації України Оксани Ферчук з переліком ініціатив, які принципово важливі для розвитку індустрії та посилення економіки країни в цілому.

Шість пунктів, які не можна починати з нуля

1. Збереження та розвиток Дія.City. Станом на 2026 рік у цьому правовому режимі працюють близько 4500 компаній, понад 175 тисяч фахівців і понад 520 оборонних компаній та стартапів, що підтверджує системну вагу цього режиму для економіки та безпеки України.
2. Прогнозованість бронювання працівників критично важливих підприємств, зокрема компаній цифрового сектору, що виконують оборонні, експортні, інфраструктурні та суспільно значущі функції. Бізнес потребує мінімізації регуляторної турбулентності, уніфікованих критеріїв критичності, достатніх перехідних періодів та передбачуваних процедур. 
3. Регулювання штучного інтелекту сумісне з правом Європейського Союзу та дружнє до інновацій. Мінцифри вже має Дорожню карту, Білу книгу, sandbox з розвитку ШІ. Наступний крок – розробка законопроєкту про ШІ разом із супровідними інструментами комплаєнсу для українського бізнесу.
4. Модернізація трудового законодавства. Урядовий проєкт Трудового кодексу 2026 року був відкликаний. Але дуже важливо повернутися до цієї реформи на основі широких консультацій з бізнесом, працівниками та галузевими асоціаціями. Ми маємо спільно створити сучасну рамку трудових відносин, яка враховуватиме цифровізацію, гнучкі форми зайнятості, дистанційну та проєктну роботу, а також зростаючі потреби високотехнологічних індустрій. 
5. Реалізація WINWIN-стратегії, як практичної Дорожньої карти розвитку цифрових інновацій в Україні, яка затверджена Урядом. На наше переконання, фокус має бути зроблений на конкретних інструментах імплементації для розвитку секторів AI, DefenseTech, AgroTech, EdTech, інструментах залучення інвестицій, підтримці інноваційного експорту та центрах передового досвіду. 
6. Кіберзахист та заміщення ворожого софту. За перше півріччя 2026 року CERT-UA опрацювала 3309 кіберінцидентів – цифра, якою  ще кілька років тому вимірювався  річний показник. Також у 2026 році офіційний перелік забороненого державою софту розширено до 1770 позиції. Але без запровадження практичного урядового підходу до інвентаризації, заміщення та недопущення використання ризикового ПЗ ці заходи не дадуть очікуваного результату.

ІТ-індустрія – це понад 6,6 мільярда доларів США експорту (41,6% усього українського експорту послуг без урахування компаній, які працюють в defence напрямку), понад 50 мільярдів гривень податків і близько 305 тисяч висококваліфікованих фахівців, які напряму чи опосередковано підтримують ще сотні тисяч робочих місць у суміжних галузях. 

Сильна ІТ-індустрія прямим чином впливає на технологічність всіх без винятку українських секторів економіки, додає їм стійкості та навіть здатності зростати  навіть у кризових умовах. Так, за даними дослідження «Код економіки», галузі що активно цифровізувалися до повномасштабного вторгнення, зросли майже на 20% – тоді як менш цифровізовані лише на 4,7%. 

Прогнозованість – одна з головних умов розвитку української ІТ-індустрії за умов сучасного глобального ринку. Тож  важливо враховувати, що більшість міжнародних контрактів в технологічній сфері з українськими ІТ-компаніями укладають на 12-24 місяці, і перше питання замовника звучить просто: чи працюватиме ця команда з ним через рік? Якщо гарантій немає, контракт дедалі частіше оформлюють через Польщу, Велику Британію чи іншу юрисдикцію. Команда залишається в Україні, а валютна виручка, податки та інвестиції поступово “мігрують” за кордон. Цей процес уже почався. І його причина – не зарплати і не податки, а регуляторна невизначеність, якої можна уникнути навіть в часи війни.

Діалог має завершуватися рішеннями

За останні роки ми побачили просту закономірність: коли бізнес залучають до розробки правил – вони працюють. Коли правила пишуться без бізнесу – їх доведеться переписувати.

Реалізація WINWIN 2030, розвиток Дія.City, підтримка технологічного експорту, кібербезпеки, розвиток штучного інтелекту та цифровізація оборонного сектору стали предметом першої масштабної зустрічі ІТ-екосистеми з новою Міністеркою цифрової трансформації Оксаною Ферчук та заступницею міністра Наталею Денікеєвою. Важливо, що більшість із цих напрямів збігаються зі стратегічними пріоритетами, які вже окреслила нова команда Міністерства.

Український ІТ-бізнес очікує послідовної державної політики, відкритого діалогу та правил, за якими можна планувати розвиток не на кілька тижнів, а на роки вперед.