Європейський Союз, реагуючи на безпрецедентні кібератаки останніх років, запроваджує комплексну реформу у сфері кібербезпеки. Україна, маючи унікальний практичний досвід протидії гібридним загрозам, стає надійним партнером ЄС у формуванні нової системи цифрової стійкості.
Європейський регуляторний пакет у сфері кіберзахисту включає три базові акти:
- NIS2 (Network and Information Security Directive) — встановлює персональну відповідальність керівництва компаній за впровадження заходів кіберризик-менеджменту, контроль і навчання персоналу;
- DORA (Digital Operational Resilience Act) — уніфікує вимоги до управління ІКТ-ризиками та взаємодії між фінансовими установами і постачальниками IT-послуг() ;
- Cyber Solidarity Act — створює спільний «кіберщит» ЄС, який забезпечить швидке реагування на масштабні інциденти.
Додатково Cyber Resilience Act (CRA) запроваджує принцип secure-by-design для всіх продуктів із цифровими елементами — від побутових пристроїв до програмного забезпечення. Виробники повинні мати прозору політику оновлень, вести облік компонентів (SBOM) та своєчасно усувати вразливості.
Україна активно гармонізує своє законодавство з європейськими нормами. У 2025 році були ухвалені ключові нормативні акти, що посилили національну систему кіберзахисту:
- Закон України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів;
- Постанова КМУ №367 про управління ризиками безпеки на об’єктах критичної інфраструктури І категорії;
- Постанова КМУ №712, яка ввела профілі безпеки — базові, галузеві та цільові, для стандартизації політик і договорів у сфері кіберзахисту.
Також Україна приєдналася до ENISA (Агентство ЄС з кібербезпеки) і NATO CCDCOE, що дозволяє брати участь у міжнародних навчаннях та обміні практиками. Це ще один крок до інтеграції у європейський цифровий простір.
Компаніям варто:
- затвердити політику кіберризиків і навчити керівництво принципам NIS2, DORA та CRA; щоб виконати вимоги до ролі правління (NIS2), знизити ризик санкцій і пройти комплаєнс-перевірки з боку європейських партнерів та аудиторів.
- актуалізувати процедури реагування на інциденти за таймлайном 24–72–30; щоб відповідати стандартам ЄС, скоротити час простою (MTTD/MTTR) і мати готові шаблони повідомлень для клієнтів та регуляторів, оскільки це прямо впливає на довіру та SLA.
- оновити договори з клієнтами з ЄС (security clauses / DORA-клаузи); щоб бути контрактно сумісними: реєстр ІКТ-послуг, права аудиту та тестування, правила субаутсорсингу, інцидент-нотифікації. Це умова виходу та утримання на ринку ЄС і запобігання штрафам або розірванню контрактів.
- провести CRA gap-analysis (secure-by-design, SBOM, CVD, політика оновлень); щоб встигнути до дат застосування (11.09.2026/11.12.2027), уникнути бар’єрів доступу на ринок ЄС для продуктів і зменшити витрати на «швидкі» зміни в майбутньому.
- уніфікувати внутрішні політики та публічні/КІ-договори до профілів безпеки (КМУ №712) і вимог ризик-менеджменту (КМУ №367); щоб відповідати українським правилам для критичної інфраструктури та мати єдині вимоги до підрядників по всьому ланцюгу постачання.
Україна має не лише законодавчу базу, а й реальний досвід. Атаки на енергетичну систему (BlackEnergy, 2015), фінансовий сектор (NotPetya, 2017) та державні ресурси (з 2022 року) зробили українських фахівців одними з найкращих у світі в питаннях кіберстійкості.
Гармонізація українського законодавства з європейськими актами — це не формальність, а крок до побудови стійкого цифрового простору. Україна не лише адаптується до норм ЄС, а й ділиться власним досвідом, який уже допомагає зміцнювати кіберзахист Європи
зазначає Марта Кіндрись, директорка Центру адвокації та розвитку IT-індустрії Асоціації IT Ukraine
Сьогодні формується єдиний європейський фронт кіберзахисту, де Україна відіграє важливу роль. Перехід до стандартів NIS2 — це довгостроковий процес, але його результатом стане безпечне цифрове середовище, в якому бізнес, держава й суспільство працюють як єдина система.
Натисніть тут, щоб читати матеріал повністю.