Учасники

Спільно з Державною службою інтелектуальної власності Асоціація працює у напрямку  вдосконалення законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності, оскільки у відповідних нормативно-правових актах часто відсутні чіткі визначення термінів.

В різних законодавчих документах використовуються різні поняття. Так, наприклад, для позначення ПЗ використовуються три варіанти - "програмна продукція", "програмне забезпечення" і "комп'ютерні програми". Подібні неузгодженості призводять до суперечок з податковими та іншими контролюючими органами. Також існує необхідність у вирішенні питання щодо невизначеності приналежності майнових прав інтелектуальної власності на службові твори. Крім того, чинне законодавство робить юридично неможливим використання в Україні ПЗ, що розповсюджуваного під "вільними ліцензіями".

У даний момент на стадії розробки знаходиться законопроект, що буде врегулює проблему уніфікації термінології у законодавстві, що буде охоплювати  різні практичні аспекти роботи ІТ компіній (загальні поняття, інтелектуальна власність та ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація із захистом прав інтелектуальної власності стримує зростання української економіки в цілому та  ІТ-ринку  зокрема. За цим рівнем Україна у світових рейтингах посідає останні місця. У 2013 році, за даними дослідження "Міжнародний індекс захисту прав власності" Україна посіла лише 113-е місце з 131 країн.

У тому ж 2013 році, за даними міжнародною юридичною фірмою Taylor Wessing (звіт "Глобальний індекс інтелектуальної власності"), за рівнем захисту прав інтелектуальної власності Україна посіла 32 місце серед 36 країн світу. Індекс відображає ступінь прозорості придбання, використання та контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності, а також число спроб їх порушити. Його підсумкове значення формується на оцінці рівня захисту основних об'єктів інтелектуальної власності: торгового знаку, патенту, авторського права і корисної моделі. Чим вище показник індексу, тим більш розвинена система захисту інтелектуальних прав в державі. Значення індексу України склало 578 пунктів, що гірше показників сусідніх країн: Угорщини (622), Польщі (619), Словаччини (609) та Росії (588).

Слід зазначити, що ситуація із захистом інтелектуальної власності у 2014-2015 рр в Україні дещо поліпшилася. Так, щороку офіс Торговельного представника США (USTR) оприлюднює звіт, в якому аналізується стан охорони прав інтелектуальної власності у світі. Починаючи з 2013 року Україна розглядалася як найбільший порушник. Однак, у звіті-2015 зазначається, що наша країна переміщена на один рівень вище – до "Priority Watch List" і позбулася статусу "Найбільшого порушника прав інтелектуальної власності" (Priority Foreign Country). Причини цього зрушення – реформи, які здійснює Україна у сфері захисту прав інтелектуальної власності. 

При цьому Україна не виділяє коштів на легалізацію піратського ПЗ. У 2013 році на легалізацію ПЗ було виділено 100 млн грн., тоді як у 2014 -2015 рр в держбюджеті на дані цілі не виділено нічого. При цьому раніше планувалося закінчити легалізацію ПЗ в держорганах до 2015 року.

За оцінками Microsoft, станом на 2015 рік близько 85% програмних продуктів корпорації, що використовуються в українських державних установах – неліцензійні. Ця цифра розходиться з оцінками Державної служби інтелектуальної власності, згідно з якими рівень піратства в держорганах складає близько 35%.